Склад
Порошок дозований для інгаляційного застосування Фликсотид Дискус по 60 доз в упаковці.
Аерозоль дозований для інгаляційного застосування Фликсотид Эвохалер по 60 або 120 доз у флаконах, у картонній коробці вкладено 1 флакон.
https://www.youtube.com/watch?v=ytaboutru
Суспензія для інгаляцій Фликсотид Небули по 2 мл у небулах, в алюмінієвому пакеті упаковано 5 небул, в картонну коробку вкладено 2 алюмінієвих пакета.
Микроионизованного флютиказона пропіонату – 50мкг;
Додаткові інгредієнти, включаючи лактози моногідрат.
1 доза препарату Фликсотид Дискус містить 100:Микроионизованного флютиказона пропіонату – 100мкг;Додаткові інгредієнти, включаючи лактози моногідрат.
1 доза препарату Фликсотид Дискус містить 250:Микроионизованного флютиказона пропіонату – 250мкг;Додаткові інгредієнти, включаючи лактози моногідрат.
1 доза препарату Фликсотид Эвохалер 50 містить:Микроионизованного флютиказона пропіонату – 50мкг;Додаткові інгріедіенти.
1 доза препарату Фликсотид Эвохалер 125 містить:Микроионизованного флютиказона пропіонату – 125мкг;Додаткові інгріедіенти.
1 доза препарату Фликсотид Эвохалер 250 містить:Микроионизованного флютиказона пропіонату – 250мкг;Додаткові інгріедіенти.
2 мл суспензії (1 небула) препарату Фликсотид Небули містить:Микроионизованного флютиказона пропіонату – 0,5 або 2мг;Додаткові інгріедіенти.
Лікарська форма – аерозоль для інгаляцій дозований: майже білого або білого кольору суспензія в металевому інгаляторі з дозуючим пристроєм і увігнутим підставою, забезпеченому розпилювачем (по 60 або 120 доз в алюмінієвому інгаляторі, в картонній коробці 1 інгалятор та інструкція по застосуванню Фликсотида).
В 1 дозі суспензії містить:
- діюча речовина: флутиказона пропіонат (мікронізований) – 0,05 мг, 0,125 мг або 0,25 мг;
- допоміжний компонент: 1,1,1,2-тетрафторэтан.
Фликсотид випускається у формі аерозолю для інгаляцій дозованого. Біла або майже біла суспензія розлита в алюмінієві інгалятори з дозуючим пристроєм (по 60 або 120 доз) і упакована в картонні пачки (1 інгалятор у пачці).
До складу аерозолю входять:
- діюча речовина: флутиказона пропіонат мікронізований – 0,125 мг (в 1 дозі), 13,3 мг (60 доз), 20 мг (120 дозах) або 1,67 мг (1000 мг);
- допоміжна речовина: 1,1,1,2-тетрафторэтан – до 75 мг (в 1 дозі), до 8000 мг (60 доз), до 12 000 мг (120 дозах) або 998,33 мг (1000 мг).
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка
Пропіонат флутиказона належить до групи місцевих глюкокортикостероїдів. Має виражену протиалергічну та протизапальну дію при інгаляційному введенні в рекомендованих дозах.
Завдяки застосуванню Фликсотида відбувається зменшення вираженості симптомів і зниження частоти загострень захворювань, які супроводжуються обструкцією дихальних шляхів – хронічного бронхіту, бронхіальної астми, емфіземи.
Речовина інгібує проліферацію тучних клітин, лімфоцитів, еозинофілів, нейтрофілів, макрофагів, зменшує продукцію та вивільнення медіаторів запалення та інших біологічно активних речовин, включаючи гістамін, простагландини, лейкотрієни, цитокіни.
Ефективність дії інгаляційного флутиказона пропіонату підтверджена при терапії хронічної обструктивної хвороби легень (при комбінованому застосуванні з бронходилататорамі тривалої дії).
Впливає на функцію легенів, завдяки чому зменшується вираженість симптомів хвороби, частота і тяжкість загострень, знижується необхідність призначення додаткових курсів таблетованих глюкокортикостероїдів і підвищується якість життя пацієнтів у порівнянні з плацебо.
Вплив на гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи при застосуванні в терапевтичних дозах незначно, даний ефект клінічно значущим не вважають.
Після інгаляційного введення речовини терапевтичний ефект розвивається протягом 24 годин, він досягає максимуму через 1-2 тижні і більше і після скасування Фликсотида зберігається протягом кількох днів.
Фармакокінетика
У здорових добровольців абсолютна біологічна доступність пропіонату флутиказона при застосуванні у вигляді дозованого аерозолю для інгаляцій становить близько 10,9%. Системна експозиція при хронічної обструктивної хвороби легень або бронхіальній астмі менше значень у здорових добровольців.
Системне всмоктування відбувається головним чином у легенях, при цьому спочатку швидка абсорбція поступово сповільнюється. Частина введеної дози може проковтуватися, але внаслідок поганої розчинності речовини у воді й інтенсивного метаболізму при першому проходженні через печінку, її системна дія мінімально (при прийомі внутрішньо біодоступність пропіонату флутиказона – до 1%). Між величиною ингалированной дози і системною дією речовини існує пряма залежність.
Пропіонат флутиказона має помірно високе зв’язування з білками плазми (91%).
У рівноважному стані Vd (об’єм розподілу) великий – приблизно 300 л.
Речовина виводиться із системного кровотоку дуже швидко, переважно за рахунок метаболізму під дією ізоферменту CYP3A4 системи цитохрому Р450 до неактивного метаболіту карбонової кислоти. Оскільки є вірогідність збільшення системної експозиції пропіонату флутиказона, при комбінованому застосуванні з відомими інгібіторами CYP3A4 повинна дотримуватися обережності.
Фармакокінетичні параметри пропіонату флутиказона характеризуються високим плазмовим кліренсом. Період напіввиведення – приблизно 8 годин. Нирковий кліренс – менше 0,2%. Виводиться з сечею у вигляді метаболіту до 5% дози.
Протипоказання
- бронхіальна астма (включаючи тяжкі форми перебігу захворювання) – у якості базисної протизапальної терапії у пацієнтів старше одного року;
- хронічна обструктивна хвороба легень (ХОЗЛ) у дорослих – у складі комбінованої терапії з бронходилататорамі тривалої дії (включаючи довгостроково діючі бета-агоністи).
- астматичний статус (в якості першочергового засоби);
- гострий бронхоспазм;
- вік до 1 року;
- індивідуальна непереносимість компонентів препарату.
З обережністю слід призначати Фликсотид хворим з туберкульозом легень, цирозом печінки, системними інфекціями грибкової, бактеріальної, паразитарної або вірусної етіології, глаукомою, гіпотиреозом, остеопорозом, в період вагітності і грудного вигодовування.
Препарат
призначений для терапії пацієнтів, які страждають важкою формою бронхіальної астми та бронхіальною астмою середнього ступеня тяжкості (в тому числі пацієнтів, які приймають системні кортикостероїди). Препарат Фликсотид, в такому разі, слід застосовувати постійно для профілактики нападів бронхіальної астми.
Препарат Фликсотид Дискус і Фликсотид Эвохалер також може бути призначений пацієнтам, страждаючим хронічними обструктивними захворюваннями легенів (з метою поліпшення функції легень і зниження вираженості обструкції).
не слід призначати пацієнтам з індивідуальною непереносимістю флютиказона пропіонату або інших компонентів препарату. Фликсотид не призначений для купірування нападів бронхіальної астми. Рекомендується з обережністю призначати кортикостероїди дітям (призначення допускається тільки під контролем лікаря, при регулярній оцінці росту).
- бронхіальна астма (базисна протизапальна терапія у дітей старше 1 року та дорослих, в тому числі у пацієнтів з тяжкими формами захворювання, що мають залежність від системних глюкокортикостероїдів);
- хронічна обструктивна хвороба легень у дорослих (додаток до лікування бронходилататорамі тривалої дії).
- гострий бронхоспазм;
- астматичний статус (як першочерговий засіб);
- гіперчутливість до будь-якого компонента засоби;
- дитячий вік до 1 року.
Фликсотид застосовується з обережністю в наступних випадках:
- гіпотиреоз;
- цироз печінки;
- глаукома;
- туберкульоз легенів;
- системні інфекції (грибкові, бактеріальні, вірусні, паразитарні);
- остеопороз;
- вагітність і період лактації.
Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.
Глюкокортикостероїд флютиказону пропіонат у рекомендованих дозах для інгаляцій проявляє потужну протизапальну дію на легені, що призводить до зменшення симптоматики та частоти нападів астми.
https://www.youtube.com/watch?v=ytcopyrightru
Фармакокінетика.
У результаті інгаляційного застосування системна доступність небулізованого флютиказону пропіонату у здорових добровольців очікується на рівні 8 % порівняно з 26 % для такої у разі застосування препарату у формі дозованого інгалятора.
Абсолютна пероральна біодоступність є дуже незначною ({a}lt; 1 %) у зв’язку з комбінацією неповної абсорбції з травного тракту та екстенсивному метаболізмі першого проходження. 87-100 % пероральної дози виводиться з фекаліями, до 75 % – у вигляді початкового компонента, а також неактивного головного метаболіту.
Дані щодо безпеки препарату
Токсикологічні дослідження показали наявність лише типових для сильних кортикостероїдів ефектів, але в дозах, які в багато разів перевищують ті, що показані для терапевтичного застосування. У дослідженнях з вивчення впливу препарату на репродуктивну функцію та наявність тератогенних властивостей препарату нових даних виявлено не було.
Флютиказону пропіонат не має мутагенної активності in vitro та in vivo. У дослідах на тваринах була показана відсутність канцерогенного потенціалу у препараті, а також подразнювальних та сенсибілізуючих властивостей.
Показання
Дорослі і підлітки віком від 16 років
Профілактичне застосування при тяжкій астмі у хворих, які потребують високих доз інгаляційних або пероральних кортикостероїдів. Пацієнтам, які лікуються високими дозами пероральних кортикостероїдів, для зменшення або виключення застосування кортикостероїдів перорально.
Діти і підлітки від 4 до 16 років
Лікування загострень астми. Відповідна підтримуюча терапія може доповнюватися використанням дозованого аерозольного або порошкового інгалятора.
Інгаляційний флютиказону пропіонат має потужну глюкокортикоїдну протизапальну дію у легенях. Він зменшує симптоми та загострення астми у пацієнтів, які раніше лікувалися лише бронходилататорамі або у сукупності з іншими профілактичними препаратами.
Короткі симптоматичні епізоди загострення можуть загаль полегшуватися при застосуванні швидкодіючих бронходилататорів, але триваліші загострення вимагають додатково застосування кортикостероїдної терапії якомога раніше для контролю за запаленням.
Гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату в анамнезі.
Передозування
Аерозоль Фликсотид застосовують шляхом пероральних інгаляцій.
Терапевтичний ефект забезпечується регулярним застосуванням препарату.
https://www.youtube.com/watch?v=ytadvertiseru
Якщо прийом дозованого аерозолю викликає утруднення, рекомендується використовувати спейсер.
При порушенні функції нирок або печінки, а також пацієнтам літнього віку корекція дози Фликсотида не потрібно.
При лікуванні бронхіальної астми терапевтичний ефект настає через 4-7 днів після початку застосування інгаляцій. Поліпшення стану може наступити вже через добу у пацієнтів, які вперше використовують інгаляційні ГКС.
Якщо період дії Фликсотида зменшується, або хворий відчуває зниження його ефекту, необхідно звернутися до лікаря.
Інгаляцію проводять 2 рази на добу, початкова доза Фликсотида для всіх вікових категорій залежить від ступеня тяжкості захворювання. Враховуючи індивідуальний відповідь на терапію, початкову дозу коригують, підвищуючи або знижуючи її до мінімальної ефективної дози, що дозволяє контролювати хворобу.
Рекомендована разова доза Фликсотида при лікуванні бронхіальної астми:
- пацієнти старше 16 років: початкова доза при легкому ступені тяжкості – 0,1–0,25 мг, середнього ступеня тяжкості – 0,25–0,5 мг, важкого ступеня – 0,5–1 мг;
- діти віком від 4 років: по 0,05–0,2 мг; використовують інгалятор з вмістом 0,05 мг флутиказона пропіонату в одній дозі. Зазвичай контроль астми досягається в дозі 0,05–0,1 мг;
- діти у віці 1-4 років: по 0,1 мг; препарат приймають через спейсер з лицьовою маскою (наприклад, спейсер «Бэбихалер»). Аерозоль найбільш ефективний при лікуванні бронхіальної астми з тривалими і частими нападами.
Лікування бронхіальної астми повинно супроводжуватись регулярним оглядом лікаря.
Застосування Фликсотида при лікуванні хронічної обструктивної хвороби легень показано тільки при одночасній терапії бронходилататорамі тривалої дії. Рекомендоване дозування для дорослих при лікуванні ХОЗЛ становить по 0,5 мг 2 рази на добу. Слід використовувати інгалятор, що містить в одній дозі 0,25 мг діючої речовини.
Оптимальний ефект досягається після щоденного прийому Фликсотида протягом 3-6 місяців. Якщо клінічне поліпшення не настало, необхідно проведення додаткових досліджень.
Основні симптоми (при гострому передозуванні): тимчасове пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, що застосування екстрених заходів зазвичай не вимагає, оскільки функція кори надниркових залоз протягом декількох днів відновлюється.
У разі тривалого прийому перевищують рекомендовані доз Фликсотида може спостерігатися значне пригнічення функції кори надниркових залоз. Є дуже рідкі повідомлення про гостре адреналовом кризі у дітей, які отримали дозу пропіонату флутиказона від 1000 мкг в день протягом декількох місяців або років.
У таких хворих відзначалася гіпоглікемія, судоми і пригнічення свідомості. Виникнення гострого адреналового кризу можливо на тлі наступних станів: хірургічне втручання, інфекції, важка травма, різке зменшення дози пропіонату флутиказона.
Терапія: спостереження за станом пацієнтів, які отримують високі дози, і поступове зменшення дози пропіонату флутиказона.
Відпускається за рецептом.
Більшість відгуків про Фликсотиде свідчить про його високої ефективності. Препарат вважається базовим при бронхіальній астмі, має хорошу переносимість. Вказують, що при недотриманні режиму дозування можливий розвиток побічних ефектів. Вартість оцінюється як висока.
Приблизна ціна на Фликсотид по 125 або 250 мкг/доза (1 інгалятор) становить 781-905 або 1119-1270 рублів.
Препарат використовується виключно для інгаляцій через рот. Терапія Фликсотидом носить профілактичний характер, тому прийом препарату повинен бути регулярним (навіть при відсутності симптомів захворювання).
При лікуванні пацієнтів із захворюваннями нирок або печінки, а також осіб літнього віку коригувати дозу не потрібно.
Бронхіальна астма
Терапевтичний ефект від застосування препарату зазвичай спостерігається через 4-7 діб після початку лікування. У раніше не використовували інгаляційні глюкокортикостероїди поліпшення стану пацієнтів може спостерігатися вже через 24 години після інгаляції.
Для дітей у віці 1-4 років величина рекомендованої дози становить 0,1 мг 2 рази на добу. Фликсотид необхідно вводити за допомогою інгалятора, використовуючи при цьому спейсер з лицьовою маскою (наприклад, «Бэбихалер»).
При лікуванні дітей віком 4-16 років рекомендується прийом 0,05–0,2 мг 2 рази на добу. У більшості випадків для контролю астми достатньо застосування дози 0,05–0,1 мг 2 рази на добу. При недостатньо контрольованої бронхіальній астмі доза може збільшуватися до 0,2 мг 2 рази на добу.
Величина початкової дози залежить від ступеня тяжкості захворювання. Корекція дози (зниження до мінімальної ефективної або збільшення для досягнення контролю захворювання) залежить від індивідуальної відповіді пацієнта на лікування.
Підліткам старше 16 років і дорослим рекомендується приймати 0,1–1 мг 2 рази на добу. Величина початкової дози залежить від ступеня тяжкості бронхіальної астми:
- легкий ступінь: 2 рази на добу по 0,1–0,25 мг;
- середня ступінь: 2 рази на добу по 0,25–0,5 мг;
- важка ступінь: 2 рази на добу по 0,5–1 мг.
Корекція дози (зниження до мінімальної ефективної або збільшення для досягнення контролю захворювання) залежить від індивідуальної реакції пацієнта на лікування.
Діагностика і терапія бронхіальної астми повинні проводитися під постійним лікарським контролем.
Рекомендована доза для дорослих становить 0,5 мг 2 рази на добу (при використанні препарату в якості додаткового засобу при лікуванні бронходилататорамі тривалої дії). У таких випадках рекомендується застосовувати Фликсотид, що містить у дозі 0,25 мг флутиказона пропіонату.
Оптимальний ефект досягається при щоденному використанні препарату протягом 3-6 місяців. Якщо після закінчення цього строку клінічне поліпшення відсутня, пацієнт повинен пройти медичний огляд.
Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter.
Препарат призначений для інгаляційного застосування. Для досягнення необхідного терапевтичного ефекту препарат Фликсотид Дискус слід використовувати регулярно, у тому числі в період ремісії. Тривалість застосування і дози флютиказона пропіонату визначає лікар.
Дорослим при бронхіальній астмі, як правило, призначають 100-1000мкг флютиказона пропіонату двічі на добу залежно від тяжкості захворювання. Застосування препарату слід починати з мінімальних ефективних доз, у разі необхідності дозу поступово збільшують.
Якщо пацієнт раніше отримував беклометазона дипропіонат, то флютиказон слід призначати у добовій дозі відповідної 50% добової дози беклометазона.
Максимальна рекомендована добова доза препарату Фликсотид Дискус становить 2000мкг.
Дітям старше 4 років при бронхіальній астмі, як правило, призначають 50-100мкг флютиказона пропіонату двічі на добу.
У разі необхідності дозу поступово збільшують до 200мкг флютиказона двічі на добу.
Дорослим при хронічних обструктивних захворюваннях легенів, як правило, призначають по 500мкг флютиказона двічі на добу.
У разі якщо через 3-6 місяців після початку терапії препаратом Фликсотид Дискус не відзначається поліпшення стану пацієнта, слід змінити схему лікування.
Препарат призначений для інгаляційного застосування. Для досягнення бажаного терапевтичного ефекту препарат Фликсотид Эвохалер слід застосовувати регулярно. Перед першим застосуванням препарату Фликсотид Эвохалер, а також, у разі якщо препарат не застосовували більше 7 днів, слід кілька разів розпилити препарат для досягнення рівномірного дозування.
При розрахунку дози препарату слід враховувати, що разова доза флютиказона повинна відповідати 2 распылениям препарату Фликсотид Эвохалер.
Дорослим при бронхіальній астмі, як правило, призначають 100-1000мкг флютиказона пропіонату двічі на добу. Застосування препарату слід починати з мінімальних ефективних доз, у разі необхідності дозу поступово збільшують.
Якщо пацієнт раніше отримував беклометазона дипропіонат, рекомендована добова доза флютиказона повинна відповідати 50% добової дози беклометазона.
Максимальна рекомендована добова доза препарату Фликсотид Эвохалер становить 2000мкг.
Дітям старше 4 років при бронхіальній астмі, як правило, призначають 50-100мкг флютиказона пропіонату двічі на добу. У разі необхідності дозу поступово збільшують.
Максимальна рекомендована добова доза для дітей старше 4 років становить 400мкг.
У разі якщо через 3-6 місяців після початку терапії препаратом Фликсотид Эвохалер не відзначається поліпшення стану пацієнта, слід змінити схему лікування.
Дітям від 1 до 4 років при бронхіальній астмі, як правило, призначають по 100мкг флютиказона двічі на день (інгаляцію проводять за допомогою педіатричного спайсер “Бебихалер”).
Препарат застосовують для пероральних (з використанням мундштука) або назальних (з використанням лицьової маски) інгаляцій.
Препарат можуть призначати в якості аерозолю із струминного небулайзера. Не слід використовувати ультразвукові небулайзери. При необхідності тривалого введення або введення малих доз флютиказона безпосередньо перед інгаляцією допускається розведення суспензії на фізіологічному розчині натрію хлориду. Тривалість застосування і дози флютиказона визначає лікар.
Дорослим і дітям старше 16 років, як правило, призначають 0,5-2мг флютиказона двічі на добу. Максимальні дози слід використовувати ще протягом 7 днів після нападу бронхіальної астми, після чого дозу флютиказона рекомендується поступово знижувати.
Побічні дії
- паразитарні та інфекційні захворювання: дуже часто – кандидозний стоматит (кандидоз рота і глотки); часто – пневмонія (на тлі ХОЗЛ);
- з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: часто – охриплість голосу; дуже рідко – парадоксальний бронхоспазм;
- з боку імунної системи: нечасто – шкірні реакції підвищеної чутливості; дуже рідко – ангіоневротичний набряк (частіше набряк ротоглотки та обличчя), анафілактичні реакції, порушення з боку органів дихання (бронхоспазм та/або задишка);
- з боку ендокринної системи (в тому числі ефекти системного характеру): дуже рідко – кушингоидные симптоми, синдром Кушинга, уповільнення росту, пригнічення функції кори надниркових залоз, глаукома, катаракта, зниження мінералізації кісткової тканини;
- з боку психіки: дуже рідко – порушення сну, тривога, поведінкові розлади, гіперактивність, дратівливість (частіше у дітей);
- дерматологічні реакції: часто – синці;
- з боку харчування та обміну речовин: дуже рідко – гіперглікемія.
При одночасному застосуванні ритонавіру, який є високоактивним інгібітором цитохрому Р450 3А4, можливо значне підвищення рівня концентрації флутиказона пропіонату у плазмі крові та зниження концентрації кортизолу в сироватці.
Крім цього, необхідно з обережністю призначати Фликсотид у комбінації з такими потужними інгібіторами цитохрому Р450 3А4, як кетоконазол.
- дихальна система: часто – охриплість голосу; дуже рідко – розвиток парадоксального бронхоспазму;
- ендокринна система: дуже рідко – уповільнення росту, синдром Кушинга, пригнічення функції кори надниркових залоз, кушингоидные симптоми, глаукома, катаракта, зниження мінералізації кісткової тканини;
- імунна система: нечасто – шкірні реакції гіперчутливості; дуже рідко – розвиток ангіоневротичного набряку (найчастіше набряк ротоглотки та обличчя) і анафілактичних реакцій, дихальні порушення (розвиток задишки і/або бронхоспазму);
- психічні порушення: дуже рідко – порушення сну, тривога, поведінкові порушення, включаючи дратівливість і гіперактивність (в основному у дітей);
- паразитарні та інфекційні захворювання: дуже часто – кандидоз рота і глотки; часто (у пацієнтів з ХОЗЛ) – пневмонія;
- обмін речовин і харчування: дуже рідко – гіперглікемія;
- шкірні покриви: часто – синці.
При введенні флутиказона пропіонату шляхом інгаляцій дана речовина піддається активному метаболізму при «першому проходженні». Цей факт в поєднанні з високим системним кліренсом у печінці та кишечнику забезпечує низьку концентрацію речовини у плазмі крові, тому прояви клінічно значущих лікарських взаємодій флутиказона пропіонату малоймовірні.
Дослідження за участю здорових добровольців показали, що одночасний прийом ритонавіру і Фликсотида може призвести до значного підвищення концентрації флутиказона пропіонату в плазмі і зменшення концентрації кортизолу в сироватці.
При післяреєстраційному застосуванні препарату спостерігалися клінічно значущі лікарські взаємодії у пацієнтів, які отримували флутиказона пропіонат (інгаляційно або інтраназально) і ритонавір.
При такому поєднанні спостерігалися системні ефекти кортикостероїдів (зокрема, пригнічення функції надниркових залоз і розвиток синдрому Кушинга). Таким чином, спільне використання Фликсотида і ритонавіру можливо тільки в тих випадках, коли потенційна користь переважує можливість ризику розвитку системних побічних ефектів глюкокортикостероїдів.
При взаємодії з еритроміцином і кетоконазолом системна експозиція флутиказона пропіонату збільшується незначно, а зниження концентрації кортизолу в сироватці не є помітним.
У той же час потрібно з обережністю призначати спільний прийом потужних інгібіторів цитохрому Р450 3А4 та флутиказона пропіонату, так як подібна взаємодія може призвести до збільшення концентрації останнього в плазмі.
https://www.youtube.com/watch?v=ytcreatorsru
затримка росту у дітей, глаукома, катаракта, порушення мінералізації кісткової тканини, збільшення рівня глюкози в плазмі крові. Також можливий розвиток синдрому Кушинга та пригнічення надниркових залоз (слід регулярно контролювати функцію надниркових залоз у період терапії флютиказона пропіонатом).
З боку центральної нервової системи: гіперактивність, підвищена збудливість, порушення сну, відчуття безпричинної тривоги. Алергічні реакції: кропив’янка, бронхоспазм, задишка, анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк.
Інші: оральний кандидоз (для зниження ризику розвитку рекомендується полоскати ротову порожнину водою після кожного застосування препарату). Флютиказона пропіонат може маскувати симптоми екзантеми, алергічного риніту або інших алергічних захворювань.
Сильні інгібітори цитохрому P450 3A4 (особливо ритонавір) при поєднаному застосуванні з препаратом
призводять до значного збільшення плазмових концентрацій флютиказона і збільшення ризику розвитку системних ефектів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
У звичайних умовах після інгаляційного введення досягаються низькі концентрації флютиказону пропіонату у плазмі крові завдяки екстенсивному метаболізму першого проходження та високому системному кліренсу препарату, опосередкованого цитохромом Р450 ЗА4 у печінці та кишечнику.
За даними досліджень медикаментозної взаємодії на здорових добровольцях з інтраназальним флютиказону пропіонатом було показано, що ритонавір (сильний інгібітор цитохрому Р450ЗА4) 100 мкг 2 рази на добу може збільшувати концентрацію флютиказону пропіонату у плазмі крові в сотні разів, що призводить до істотного зменшення концентрації кортизолу у сироватці крові.
Інформації щодо такої взаємодії з інгаляційним флютиказоном пропіонатом недостатньо, але зазначене підвищення концентрації флютиказону пропіонату у плазмі крові може спостерігатися. Також надходили повідомлення щодо розвитку синдрому Кушинга та пригнічення надниркових залоз.
У невеликому дослідженні, що робили з участю здорових добровольців, менш сильний інгібітор CYP3A кетоканозол збільшував концентрацію флютиказону пропіонату після однієї інгаляції до 150 %, що призвело до суттєвого зменшення концентрації кортизолу у сироватці крові порівняно з застосуванням лише флютиказону пропіонату.
При одночасному застосуванні з іншими сильними інгібіторами CYP3A, такими як інтраконазол, також очікується підвищення концентрації системного флютиказону пропіонату та ризик системного впливу. Слід бути обережним та при можливості унікати тривалого застосування такого поєднання препаратів.
Очікується, що сумісне застосування флютиказону пропіонату з іншими сильними інгібіторами CYP3A, включно з кобіцистатвмісними препаратами, збільшить ризик виникнення системних побічних дій.
Інші інгібітори СУРЗА4 зумовлюють дуже мале (еритроміцин) та мале (кетоконазол) збільшення системної експозиції флютиказону пропіонату без помітного зменшення концентрації кортизолу у сироватці крові.
Таких комбінацій слід унікати окрім випадків, коли очікувана користь переважатиме потенційне підвищення ризику розвитку системних побічних реакцій кортикостероїдів, у таких випадках пацієнтів слід моніторувати на предмет розвитку системних небажаних явищ.
Передозування
у дозах, які значно перевищують рекомендовані, можливі розвиток гострої інтоксикації, яка характеризується тимчасовим пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи. При одноразовому передозуванні не потрібно проведення спеціальних заходів, функція надниркових залоз відновлюється самостійно протягом декількох днів.
Рішення про можливість подальшого застосування флютиказона приймає лікар.
Спосіб застосування та дози
Лікування бронхіальної астми слід проводити згідно з поетапною програмою, стан пацієнта необхідно регулярно контролювати як клінічно, так і шляхом визначення показників функції зовнішнього дихання.
Раптове та прогресуюче погіршення контролю над астмою є потенційно життєво небезпечним станом і слід вирішувати питання про збільшення дози коритикостероїдів. У разі виникнення такого ризику пацієнтові слід щоденно проводити пікфлуометрію.
Фліксотид Небули не призначений для полегшення гострих нападів астми, при яких необхідно застосовувати швидко – та короткодіючі інгаляційні бронходилататори. Пацієнтів слід попередити про необхідність мати при собі такі лікарські засоби. Фліксотид Небули слід призначати для довготривалого профілактичного лікування.
Фліксотид Небули не є препаратом, яким можна замінити ін’єкційне або пероральне застосування кортикостероїдів у невідкладних станах (наприклад, при тяжкому загостренні астми, що є небезпечним для життя).
Яка тяжка астма потребує постійного медичного контролю, включаючи визначення показників функції зовнішнього дихання, оскільки існує ризик гострих нападів астми та навіть летального наслідку у таких пацієнтів.
Збільшення частоти застосування та дози короткодіючих інгаляційних бета-2-агоністів сигналізує про поступову втрату контролю за астмою. У разі зменшення ефективності короткодіючих бронходилататорів або необхідності їх частішого застосування пацієнтові слід звернути до лікаря.
У таких ситуаціях пацієнтам необхідно пройти додаткове обстеження для визначення необхідності посилення протизапальної терапії (наприклад підвищення доз інгаляційних кортикостероїдів або призначення курсу прийому кортикостероїдів перорально). При тяжкому загостренні астми слід призначати звичайну для такого стану терапію.
Існують поодинокі повідомлення про підвищення рівня цукру в крові як у пацієнтів із діагностованим цукровим діабет, так і у пацієнтів, які не хворіють на цукровий діабет (див. розділ «Побічні реакції»). Це слід брати до уваги при призначенні Фліксотиду Небули хворим на цукровий діабет.
Як і при лікуванні іншими інгаляційними препаратами, можливий розвиток парадоксального бронхоспазму зі швидко зростаючою задишкою після інгаляції. У цьому випадку інгаляція Фліксотиду одразу припиняється, проводиться обстеження пацієнта та у разі необхідності призначають альтернативну терапію.
При застосуванні інгаляційних кортикостероїдів у високих дозах і протягом тривалого часу можливе виникнення системної дії, але вірогідність цього значно менша, Чим при застосуванні пероральних стероїдів.
Системна дія може виявлятися синдромом Кушинга, кушингоїдними ознаками, пригніченням функції надниркових залоз, затримкою росту у дітей і підлітків, зменшенням мінералізації кісток та, у поодиноких випадках, психічними розладами, зміною поведінки, включаючи психомоторну гіперактивність, розлади сну, відчуття неспокою, депресивні та агресивні стани (головним чином у дітей).
Тривале застосування високих доз інгаляційних кортикостероїдів може спричинити пригнічення функції надниркових залоз та гострий адреналовий криз. Діти, які не досягли 16 років, при застосуванні доз флютиказону, які перевищують затверджені (зазвичай ≥ 1000 мкг/добу), перебувають у зоні особливого ризику.
Розвиток гострого адреналового кризу може провокуватися травмами, хірургічними втручаннями, інфекціями або різким зниженням дози лікарського засобу. Симптоми зазвичай нечіткі і можуть проявлятися анорексією, болем у животі, втратою маси тіла, втомою, головним болем, нудотою, блюванням, зниженням рівня свідомості, гіпоглікемією та нападами судом.
Рекомендується регулярно перевіряти ріст дітей, які перебувають на тривалому лікуванні інгаляційними кортикостероїдами. Якщо ріст сповільнився, терапію слід переглянути з метою зменшення дози інгаляційних кортикостероїдів, якщо можливо – до мінімальної дози, яка б підтримувала ефективний контроль симптомів астми. Додатково дитину слід проконсультувати у дитячого пульмонолога.
У деяких хворих може бути збільшена чутливість до інгаляційних кортикостероїдів, Чим у більшості пацієнтів.
Ефект від застосування інгаляційного флютиказону пропіонату повинен зменшити необхідність застосування пероральних стероїдів. Альо при переході від оральних стероїдів на інгаляційний флютиказону пропіонат у пацієнтів залишається ризик пригнічення функції надниркових залоз.
Можливість виникнення побічних реакцій зберігається протягом деякого часу. Такі пацієнти можуть потребувати перебування у спеціалізованих консультаціях для визначення ступеня негативного впливу на надниркові залози перед проведенням деяких процедур.
Слід мати на увазі можливість залишкового порушення функції надниркових залоз у невідкладних ситуаціях, включаючи хірургічні втручання та інші стресові ситуації, і зважити на необхідність призначення відповідного лікування кортикостероїдами.
Пацієнтам необхідно отримувати дози інгаляційного флютиказону пропіонату, що відповідають тяжкості їх захворювання. Дозування слід зменшити до мінімальної ефективної дози, яка дає змогу встановити ефективний контроль за захворювання.
Заміна системної стероїдної терапії на інгаляційну інколи може демаскувати алергічні захворювання, такі як алергічний риніт або екзема, раніше контрольовані системним прийомом стероїдів. Ці алергічні прояви треба лікувати симптоматично антигістамінними засобами та/або препаратами для місцевого застосування, у тому числі кортикостероїдами місцевої дії.
Як і при застосуванні всіх інгаляційних кортикостероїдів, особливої уваги потребують пацієнти з активною або латентною формою туберкульозу легенів.
Лікування Фліксотидом Небули не слід припиняти раптово.
Переведення пацієнтів, які лікувалися пероральними кортикостероїдами, на інгаляційне застосування.
Переведення пацієнтів, які лікуються пероральними стероїдами, на інгаляційне застосування Фліксотиду Небули та їх подалі лікування потребує особливої уваги, оскільки відновлення ослабленої внаслідок тривалої системної стероїдної терапії функції надниркових залоз може вимагати тривалого часу.
Тривале застосування високих доз інгаляційних кортикостероїдів може спричинити пригнічення функції надниркових залоз. Функції надниркових залоз таких пацієнтів слід регулярно контролювати. Дози системних стероїдів слід зменшувати з обережністю (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).
Деякі пацієнти відчувають неспецифічне погіршення стану протягом перехідного періоду, незважаючи на підтримку або навіть покращення респіраторних функцій. Смороду повинні продовжувати перехід від системних стероїдів на лікування інгаляційним флютиказону пропіонатом, за винятком появи об’єднання єктивних симптомів недостатності надниркових залоз.
Пацієнтам, які припинили лікування оральними стероїдами, альо в яких функція надниркових залоз залишається погіршеною, необхідно мати при собі спеціальну картку з попередженням про необхідність додаткового введення системного стероїду в стресових ситуаціях, таких як гострий напад астми, інфекції дихальних шляхів, значні інтеркурентні захворювання, хірургічне втручання, травми.
Ритонавір може значно підвищити концентрацію флютиказону пропіонату у плазмі. Тому слід унікати одночасного застосування флютиказону пропіонату та ритонавіру, за винятком випадків, коли користь від такого застосування буде більшою за ризик системного впливу кортикостероїдів.
Також існує підвищений ризик виникнення системного впливу флютиказону пропіонату при одночасному застосуванні з інгібіторами CYP3A4 (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Порушення зору
Порушення зору може спостерігатись при системному і місцевому застосуванні кортикостероїдів. Якщо пацієнт має такі симптоми, як порушення чіткості зору або інші порушення зору, його варто направити до офтальмолога для оцінки можливих причин, які можуть включати катаракту, глаукому або такі рідкісні хвороби, як центральна серозна хоріоретинопатія, про виникнення яких повідомлялося після використання системних і місцевих кортикостероїдів.
Фертильність
Немає даних щодо впливу на фертильність людини. Досліди, проведені на тваринах, не показали впливу флютиказону пропіонату на фертильність.
Вагітність
Досвід застосування у період вагітності у людей є обмеженим.
При вирішенні питання про призначення препарату в цей період потрібно зважити очікувану користь для матері і потенційний ризик для плоду. Результати ретроспективного епідеміологічного дослідження не виявили підвищеного ризику великих вроджених вад розвитку після експозиції флютиказону пропіонатом протягом І триместру вагітності порівняно з іншими інгаляційними кортикостероїдами.
https://www.youtube.com/watch?v=ytpolicyandsafetyru
Годування груддю
На даний час не встановлено, чи проникає флютиказону пропіонат у грудне молоко, однак, виходячи з фармакологічного профілю препарату, це малоймовірно. Застосовувати препарат у період годування груддю можна лише тоді, коли очікувана користь для матері буде перевищувати потенційний ризик для плода.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Будь-який вплив є малоймовірним.
Препарат призначений тільки для інгаляційного застосування.
Фліксотид Небули слід призначати у вигляді аерозолю зі струминного небулайзера. Оскільки на доставку препарату впливають чисельні фактори, слід дотримуватися рекомендацій виробника, що випускає небулайзери.
Застосовувати Фліксотид Небули за допомогою ультразвукових небулайзерів, як правило, не рекомендується.
Хворих необхідно попередити про те, що лікування інгаляційним флютиказону пропіонатом є профілактичним і тому його необхідно застосовувати регулярно, навіть при відсутності симптомів.
Особливі вказівки
Якщо для контролю симптомів бронхіальної астми з’являється потреба в більш частому прийомі інгаляційних бета2-агоністів короткої дії, це свідчить про зниження ефекту Фликсотида і необхідності в перегляді для пацієнта плану терапії.
При раптове та прогресуюче погіршення контролю над перебігом бронхіальної астми зростає потенційна загроза для життя хворого, тому слід негайно підвищити дозу ГКС. У цьому випадку пацієнтам групи ризику необхідно щодня проводити пикфлоуметрию.
Не рекомендується різка відміна Фликсотида.
Особливу обережність дотримуються при лікуванні пацієнтів з туберкульозом легень як в активній, так і в неактивній формі.
Лікар повинен переконатися в спроможності пацієнта правильно використовувати інгалятор (необхідно дотримуватися синхронності натискання на клапан і вдиху, що забезпечить оптимальну доставку активної речовини в легені).
Хоча ймовірність розвитку системних ефектів при тривалому використанні ГКС інгаляційно значно нижче, Чим при прийомі всередину, тим не менше після досягнення терапевтичного ефекту дозу інгаляційних ГКС необхідно знижувати до мінімально ефективної дози, яка дозволяє контролювати перебіг хвороби.
При лікуванні дітей потрібен регулярний контроль динаміку їх зростання, особливо на фоні тривалого застосування Фликсотида.
Існує ризик розвитку надниркової недостатності, особливо при тривалому прийомі високих доз ГКС. Це слід враховувати при проведенні хірургічних операцій та в інших екстрених ситуаціях. Залежно від клінічної ситуації необхідно вирішувати питання про додатковому призначенні ГКС.
Для зниження ризику розвитку захриплості голосу або кандидозу рота і глотки слід після кожної інгаляції полоскати рот і горло водою. Для лікування кандидозного стоматиту можна використовувати супутню терапію протигрибковими препаратами місцевої дії.
При загостренні супутніх алергічних патологій, раніше пригноблених системними препаратами, рекомендується призначення симптоматичної терапії антигістамінними засобами та/або препаратами місцевої дії, включаючи ГКС.
Для купірування парадоксального бронхоспазму з різким загостренням задишки після інгаляції хворий повинен негайно використати інгаляційний бронходилататор швидкої та короткої дії. Застосування Фликсотида слід припинити і звернутися до лікаря.
При охолодженні інгаляційного балончика ефект аерозолю знижується.
Хворим на цукровий діабет слід враховувати можливе підвищення рівня глюкози в крові в період застосування Фликсотида.
У пацієнтів з ХОЗЛ зростає ризик виникнення пневмонії, тому слід виявляти особливу обережність та ретельно спостерігати за їх станом, з огляду на схожість клінічних ознак загострення основного захворювання і пневмонії.
Малоймовірно вплив Фликсотида на здатність пацієнта до керування транспортними засобами і механізмами.
При охолодженні балончика ефективність аерозолю знижується.
Перед проведенням інгаляцій рекомендується переконатися в тому, що пацієнт вміє правильно користуватися інгалятором (зокрема, необхідно перевірити той факт, що інгалятор приводиться в дію одночасно з вдихом і забезпечується оптимальна доставка в легені активної речовини).
Не рекомендовано різке припинення використання Фликсотида.
Після інгаляції у деяких пацієнтів може розвиватися захриплість голосу або кандидоз рота і глотки. У таких випадках рекомендується безпосередньо після процедури полоскати водою рот і горло.
При терапії Фликсотидом можна застосовувати протигрибкові засоби місцевої дії.
При занадто частому застосуванні інгаляційних бета2-агоністів короткої дії можливе погіршення контролю над перебігом бронхіальної астми. У таких випадках необхідно переглянути план лікування пацієнта. Пацієнти з групи ризику повинні щодня робити пикфлоуметрию.
При лікуванні Фликсотидом хворих з активній або неактивній формами туберкульозу необхідно дотримуватися особливої обережності.
Тривалий прийом будь-яких інгаляційних глюкокортикостероїдів (особливо великих доз) може призвести до розвитку системних ефектів, тому після досягнення терапевтичного ефекту дозу препарату необхідно зменшити до мінімальної ефективної.
Необхідно тримати під контролем динаміку росту дітей, які отримують Фликсотид протягом тривалого часу.
З-за можливої надниркової недостатності переведення пацієнтів з перорального прийому глюкокортикостероїдів на інгаляції повинен проводитися з особливою обережністю і супроводжуватись регулярним контролем показників функції кори надниркових залоз.
Скасування системних препаратів на тлі прийому флутиказона пропіонату у формі аерозолю для інгаляцій повинна проводитися поступово, а пацієнти повинні носити з собою картку з інформацією про те, що в період стресу вони можуть мати потребу в додатковому прийомі глюкокортикостероїдів.
У пацієнтів, які були переведені з прийому системних глюкокортикостероїдів на інгаляційну терапію, можуть загостритися раніше придушувані системними препаратами супутні алергічні захворювання (екзема, алергічний риніт).
При інгаляційної терапії існує ризик розвитку парадоксального бронхоспазму з негайним посиленням задишки після процедури. При купировании нападу необхідно негайно використати інгаляційний бронходилататор швидкої та короткої дії.
При призначенні Фликсотида пацієнтам з цукровим діабетом необхідно враховувати інформацію про дуже рідкісних випадках підвищення в ході лікування концентрації глюкози в крові.
У пацієнтів з хронічною обструктивною хворобою легень, які отримували флутиказона пропіонат у дозі 0,5 мг, спостерігалося збільшення випадків розвитку пневмонії. Даний факт не можна залишати без уваги, так як клінічні ознаки загострення основного захворювання і пневмонії часто можуть збігатися.
Дані про використання Фликсотида в період вагітності обмежені. Призначення флутиказона пропіонату вагітним можливо тільки у тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує можливу шкоду для дитини.
Ретроспективне епідеміологічне дослідження не виявило підвищення ризику появи серйозних вроджених вад розвитку після застосування флутиказона пропіонату в I триместрі вагітності (в порівнянні з іншими інгаляційними кортикостероїдами).
Репродуктивні дослідження на тваринах показали, що перевищення рекомендованих терапевтичних інгаляційних доз викликає тільки розвиток характерних для глюкокортикостероїдів ефектів.
Дані досліджень, які дозволили б зробити висновок про проникнення флутиказона пропіонату в грудне молоко у людини, відсутні. Після підшкірного введення лабораторним щурам препарату в період лактації флутиказона пропіонат виявлявся в грудному молоці.
Призначення флутиказона пропіонату у період годування груддю можливе тільки в тих випадках, коли очікувана користь для матері перевищує можливу шкоду для дитини.
Фликсотид не впливає на здатність управляти рухомими механізмами і транспортними засобами.
Застосування при вагітності та лактації
Аерозоль Фликсотид під час вагітності/лактації не призначається.
Дані про застосування препарату у вагітних і годуючих жінок обмежені. Застосування пропіонату флутиказона в ці періоди можливе лише у випадках, коли потенційна користь вище можливого ризику для плода.
Призначення флютиказона пропіонату у період вагітності можливе у випадку, коли очікувана користь для матері перевищує ризик для плода. У період лактації застосовувати флютиказон слід з обережністю.
Передозування
При застосуванні Фліксотиду Небули у дозах, які перевищують рекомендовані, може виникнути гостре передозування, що проявляється у тимчасовому пригніченні функції надниркових залоз. Це не потребує невідкладної допомоги, оскільки функція кори надниркових залоз відновлюється через кілька днів, що підтверджується вимірюванням рівня кортизолу у плазмі крові.
Проте при застосуванні доз, вищих за рекомендовані, протягом тривалого часу може спостерігатися деяке пригнічення функції надниркових залоз, тому може виникнути потреба перевіряти резерв функції надниркових залоз.
У випадку передозування терапія може бути продовжена у дозах, необхідних для контролю за симптомами астми. Пацієнти, які лікуються вищими дозами, Чим рекомендовані, повинні бути під особливим наглядом лікаря, а дозу препарату для них слід зменшувати поступово (див. розділ «Особливості застосування»).
Побічні реакції
Нижченаведена побічна дія систематизована за органами і системами та залежно від частоти виникнення: дуже часто (31/10), часто (31/100 та {amp}lt; 1/10), нечасто (31/1000 та {amp}lt; 1/100), рідко (31/10000 та {amp}lt;
1/1000), дуже рідко ({a}lt;1/10000) та частота невідома (при наявних даних встановити частоту не можливо), включаючи окремі повідомлення. Дані про побічну дію, що виникає дуже часто, часто та нечасто, головним чином базуються на клінічних дослідженнях. Дані про побічну дію, що виникає рідко та дуже рідко, отримуються головним чином спонтанно.
Інфекції та інвазії
Дуже часто: кандидоз порожнини рота та глотки.
У деяких хворих можливий розвиток кандидозу порожнини рота та глотки (пліснявки). З метою запобігання цьому явищу після застосування Фліксотиду у вигляді інгаляції через небулайзер слід полоскати порожнину рота.
Часто: у пацієнтів із ХОЗЛ можливий розвиток пневмоній.
У клінічних дослідженнях пацієнтів із ХОЗЛ, які отримували флютиказону пропіонат у дозі 500 мкг, повідомлялося про збільшення захворюваності на пневмонії. Лікарі мають бути уважними щодо можливого розвитку пневмонії у хворих на ХОЗЛ, оскільки клінічні симптоми пневмонії та загострення ХОЗЛ часто збігаються.
Рідко: езофагеальний кандидоз.
Імунна система
Повідомлялося про реакції гіперчутливості з нижчезазначеними проявами.
https://www.youtube.com/watch?v=ytpressru
Нечасто: шкірні реакції гіперчутливості.
Дуже рідко: ангіоневротичний набряк (головним чином обличчя та ротоглотки), респіраторні симптоми ( задишка та/або бронхоспазм) та анафілактична реакція.
Органи зору
Частота невідома: порушення чіткості зору.
Ендокринна система
Можлива системна дія, що дуже рідко включає синдром Кушинга, кушингоїдні ознаки, пригнічення надниркових залоз, затримку росту у дітей та підлітків, зменшення мінералізації кісток, катаракту та глаукому (див. розділ «Особливості застосування»).
Метаболізм і розлади травлення
Дуже рідко: гіперглікемія (див. розділ «Особливості застосування»).
Травна система
Дуже рідко: диспепсія.
Скелетно-м язова система та сполучна тканина
Дуже рідко: артралгія.
Психіатричні розлади
Дуже рідко: відчуття неспокою, розлади сну, зміни поведінки, включаючи гіперактивність і збудженість (головним чином у дітей).
Частота невідома: депресія, агресія (головним чином у дітей).
Дихальна система та грудна клітка
Часто: захриплість голосу.
У деяких хворих інгаляційний флютиказону пропіонат може бути причиною захриплості голосу, у цьому разі стає корисним полоскання горла водою одразу після інгаляції.
Дуже рідко: парадоксальний бронхоспазм (див. розділ «Особливості застосування»).
Частота невідома: носові кровотечі.
Шкіра та підшкірні тканини
Часто: синці.
Терміни та умови зберігання
Берегти від дітей.
Зберігати в захищеному від дії прямих сонячних променів місці при температурі до 30 °C.
Термін придатності – 2 роки.
Фликсотид Дискус 50мкг/дозу рекомендується зберігати не більше 1,5 років після виготовлення.
Фликсотид Дискус 100мкг/дозу рекомендується зберігати не більше 2 років після виготовлення.
Фликсотид Дискус 250мкг/дозу рекомендується зберігати не більше 3 років після виготовлення.
Фликсотид Эвохалер рекомендується зберігати не більше 2 років після виготовлення.
Фликсотид Небули рекомендується зберігати не більше 3 років після виготовлення.
Препарат Фликсотид незалежно від форми випуску слід зберігати в приміщеннях з температурою, що не перевищує 25 градусів Цельсія, далеко від прямих сонячних променів.
Заборонено заморожувати препарат.
Після розтину небули слід зберігати у вертикальному положенні не більше 12 годин при температурі від 8 до 15 градусів Цельсія.
https://www.youtube.com/watch?v=https:accounts.google.comServiceLogin
Зберігати в темному місці при температурі до 30 °C.