Лікування аденоїдів у домашніх умовах

Додаткові методи

Перш Чим зрозуміти, як лікувати аденоїди у дитини, слід звернути увагу на всілякі причини виникнення цього стану, що, власне, і хворобою назвати не можна. Багато хто не знає, але аденоїди і мигдалини – це одні і ті ж органи, що виконують імунні функції.

Будучи «стражниками», що стоять біля входу в дихальні шляхи, вони перешкоджають потраплянню в легені патогенних мікроорганізмів чи шкідливих речовин. Збільшення мигдаликів є місцевою реакцією організму, що захищається від нападок хвороботворних вірусів, бактерій, вихлопних газів, хімічних сполук у повітрі і т. д.

Це не є патологією, навпаки, розвиток аденоїдів – це показник нормальної роботи імунітету. До того ж у дитячому віці (приблизно до 7 років) активність мигдалин підвищена, що також не повинно викликати серйозних переживань.

В комплексі з консервативним лікуванням аденоїдів відмінний результат дасть фізіотерапія.Щоб полегшити дитині дихання призначають курс процедур:

• УВЧ;
• лазеротерапії;
• електрофорезу.

Вважається, що при аденоидите у дітей ідеально відповідними кліматичними умовами володіють Крим і Кавказ. Щорічне перебування в цих курортних регіонах з найчистішим гірським повітрям піде тільки на користь дитині.

В той же час не можна забувати і про обмеження в харчуванні. В раціоні малюків повинні переважати свіжі овочі, фрукти, кисломолочні продукти. Мінімізувати, а при можливості – виключити, бажано випічку і кондитерські вироби.

Ароматерапія – це ще один спосіб, за допомогою якого дітям лікують аденоїди. Відгуки про нього суперечливі. Негативний ефект від процедури найчастіше зустрічається із-за незнання батьків про схильності дитини до того чи іншого продукту.

Якщо ж у малюка немає патологічної реакції на представлені далі олії, можна сміливо закопувати будь-яке з них в носові ходи. Переконатися в безпеці лікування можна з допомогою найпростішого алергічного тесту (проба на тильній стороні долоні). Якщо реакції не послідувало, то для терапії підійдуть такі ефірні масла:

• лавандова;
• чайного дерева;
• шавлієве;
• базиліковим.

Капати ніс можна яким-небудь одним з олій або їх сумішшю. В останньому випадку важливо переконатися, що немає алергії ні на один з компонентів.

В домашніх умовах можна проводити інгаляції з застосуванням ялиці та ялини. Нерідко використовують інгаляції з допомогою небулайзера. В нього вливають фізрозчин або ж звичайну мінеральну воду, наприклад, Боржомі. Інгаляції можна проводити лише раз на день, а дихати небулайзером потрібно не менше 2 разів.

В якості додаткових рекомендацій варто згадати наступні заходи:

• після операції або під час хвороби, у кімнаті, де перебуває дитина, повітря повинен бути вологим і чистим;
• потрібно стежити за гігієною, так як в складках аденоїдів збираються бактерії, що може спровокувати риніт або отит у дитини, саме тому поза залежності від методики лікування, носоглотку потрібно щодня промивати розчином солі;
• щоб не було роздратування носоглотки, в їжу дитині не слід давати холодні і занадто гострі страви;
• для загального зміцнення організму, рекомендовано давати дитині противірусні та імуностимулюючі засоби.

Тепер ви знаєте, як проходить лікування аденоїдів у дітей, але все-таки дуже розумно буде порадитися з досвідченим фахівцем. Звичайно, оперативне втручання – це крайня міра, але все ж ігнорувати поради лікарів в такому серйозному питанні не варто.

Щоб засоби народної медицини дали результат, необхідно також нормалізувати спосіб життя і виконувати прості рекомендації.

Що потрібно робити:

• Хворому не можна перебувати в жаркій і задушливій кімнаті.
• При будь-якому нежиті основне лікування – промивання носових проходів.
• Гуляти можна і потрібно, якщо немає сильного вітру.
• Не можна відвідувати басейн – хлорка дратує, і лазню – гарячий пар посилить стан.
• Не можна пити надто холодні та гарячі напої.

Обов’язково нормалізувати харчування. Хвора дитина потребує корисної та свіжої їжі, овочах, фруктах і свіжовичавлених соках. Слід виключити продукти, що негативно впливають на слизову носоглотки:

• солоності;
• маринади;
• сухарики;
• чіпси;
• цитрусові фрукти;
• кислі ягоди.

Чому з’являються аденоїди?

Про одну з причин розвитку аденоїдів я вже розповіла – це часті інфекційні захворювання, що супроводжуються запаленням слизової оболонки носа. Іншими причинами можуть бути:

• Часті запальні захворювання у дітей, що супроводжуються високою температурою;
• Дитячі інфекції – кір, краснуха, дифтерія, коклюш, скарлатина, гострі вірусні інфекції;
• Перенесені гострі вірусні інфекції у жінок в перший триместр вагітності, ризик розвитку аденоїдів у дітей вище, Чим у жінок, які були здоровими;
• Не доліковані або взагалі не ліковані бактеріальні та вірусні інфекції;
• Схильність до алергії, яка практично завжди супроводжується алергійним нежитем.

У групі ризику-діти, які часто вживають продукти, багаті консервантами, барвниками, ароматизаторами і стабілізаторами. Не останню роль відіграє спадковість, сухе повітря в приміщенні і несприятлива екологічна обстановка.

З появою аденоїдних вегетацій найчастіше стикаються пацієнти у віці від 3 до 8-9 років. Рідше патологію виявляють у підлітків і дорослих людей, так як після пубертатного періоду носоглоткова мигдалина практично повністю розсмоктується, тобто деградує.

Аденоїдні вегетації виникають в результаті збільшення інфекційної навантаження на компоненти лімфоїдного глоткового кільця, до якого відносяться трубні, носоглоткова і піднебінні мигдалини.

Розростання імунного органу негативно позначається на його захисної функції, так як гіпертрофовані тканини починають синтезувати інертні антитіла, які не можуть протистояти напливу умовно-патогенних мікроорганізмів.

З цієї причини аденоїдні вегетації стають місцем локалізації хвороботворної флори, що згодом може призвести до їх запалення і розвитку інфекційного захворювання, яке називають аденоїдитом.

Причини і симптоми аденоїдиту

Однак далеко не всім батькам доводиться стикатися з цим явищем і дізнаватися, як лікувати аденоїди у малюків. Діти, які страждають від часто збільшуються мигдалин, у більшості випадків мають генетичну схильність до недуги або конституційні особливості носоглотки.

А оскільки хвороба протікає з мінімальною вираженістю, а то й зовсім її відсутністю, звернення до лікаря відкладається на невизначений термін. Збільшені мигдалини не викликають підвищення температури тіла, кашель і нежить також може бути відсутнім.

При розвитку аденоїдів дитина буде відчувати дискомфорт під час ковтання. Але проблема діагностування патології полягає в тому, що діти раннього дошкільного віку, які входять в найбільшу групу ризику захворювання, не здатні розпізнати симптоми у самих себе і повідомити про них батькам.

• дитина насилу дихає носом;
• найчастіше його рот відкритий, особливо під час сну;
• відсутність нежиті або, навпаки, тривалий, що не піддається лікуванню риніт.

Цілком логічним є питання про те, навіщо ж тоді лікувати аденоїди, якщо їх збільшення – це нормальна захисна реакція організму. В мигдалинах виробляються так необхідні для знищення мікробів лімфоцити.

Але необхідність лікувати аденоїди, як правило, викликана інтенсивним розростанням, що може доставляти дитині серйозний дискомфорт. У запущених випадках, коли збільшені тканини закривають просвіт носоглотки, у дітей можуть розвиватися порушення слуху, дихання, ковтання.

При відсутності адекватних терапевтичних заходів аденоїдна вегетація загрожує дитині деформацією прикусу, змінами форми обличчя, становленням мови з дефектами і навіть зміни хімічного складу крові.

Перед тим як приступати до вибору консервативного методу лікування аденоїдів, дуже важливо визначити причину розвитку цієї недуги. Найбільш поширеними факторами, що викликають розвиток запалення аденоїдів є:

• Хвороби, перенесені матір’ю під час вагітності, позначилися на формуванні тканин дитячого організму.
• Перенесені самою дитиною в ранньому віці простудні та вірусні захворювання, особливо ті, які не були повністю вилікувані і перейшли в хронічну стадію.
• Алергічні реакції на пил, дим, квітковий пилок і багато іншого. Це найбільш підступна причина розростання аденоїдів, яка може призвести навіть до рецидивів хвороби після операції по видаленню тканин.
• Травми слизової.

Мати не може в домашніх умовах коректно встановити з-за цього, який саме фактор призвів до розвитку захворювання, що призводить до некоректного лікування і в подальшому – необхідності проводити операцію з видалення аденоїдів.

• 1 ступінь – аденоїди злегка збільшені в розмірах, мають гіперемійовану забарвлення слизової (вона сильно почервоніла), але відзначається повна відсутність білого або гнійного нальоту;
• 2 ступінь – аденоїди вже значно збільшені, їх поверхня стає більш згладженої (у нормі вона являє собою “набір” складок), колір слизової червоний;
• 3 ступінь – орган розрісся до повного перекриття носових ходів, поверхню аденоїдів абсолютно гладка, слизова – рожева.

Лікування аденоїдів 2 ступеня у дітей описано тут.

Саме точне визначення ступеня дозволить підібрати ефективне лікування. Цілком можливо, що можна буде пройти терапевтичний курс лікування навіть у домашніх умовах, але при діагностуванні 3 ступеня аденоїдів показана операція по видаленню.

Аденоїдит або запалення носоглоткових мигдаликів – досить поширене захворювання. Близько 90% пацієнтів з цим діагнозом – діти дошкільного та молодшого шкільного віку, а от у дорослих ця хвороба діагностується вкрай рідко.

Головна причина збільшення аденоїдів – знижений імунітет. Захисні сили організму знижуються при частих і тяжких інфекційних захворюваннях, впливі алергенів, несприятливому навколишньому середовищі і наявності інших негативних факторів.

Запідозрити, запалення аденоїдів можна за утрудненого носового дихання. Збільшуючись у розмірах, запалені аденоїди перекривають носові ходи, а дитина починає дихати через рот. У нічні години дихання особливо ускладнений, батьки можуть почути сопіння, хропіння, а при розростання аденоїдів до 2-3 ступеня розвиваються напади задухи.

Діти із запаленими аденоїдами частіше за інших піддаються простудним і інфекційних захворювань. При цьому страждають не тільки верхні дихальні шляхи, але й нижні – будь-яка застуда переходить у ангіну, бронхіт або пневмонію. Ускладнення можуть переходити на вуха із-за перекриття каналу.

Можна виділити основні ознаки аденоїдів:

• Хронічна закладеність носа.
• Нічний хропіння.
• Пересихання слизової носа і рота.
• ГРВІ, риніти, отити.
• Зниження слуху.
• Стомлюваність, примхливість.
• Поганий сон.

Із-за порушеного дихання головний мозок отримує недостатню кількість кисню, що призводить до порушення сну, неспокою, блідістю шкірних покривів, утворення синців під очима.

Ефективність народних засобів

Допомагають народні засоби від аденоїдів? Фітопрепарати, лікарські відвари, які використовують для лікування патології, дозволяють запобігти подальше розростання аденоїдної тканини. Однак використовувати народні засоби як монопрепаратів не слід, так як вони не усувають саму причину гіпертрофії мигдалини.

Видаляти аденоїди рекомендується тільки в тому випадку, якщо вони перекривають леміш і хоани більш Чим на 50%, що відповідає 2 і 3 стадії гіпертрофії органу.

Якими терапевтичними властивостями володіють засоби альтернативної медицини?

• очищають лімфоїдну тканину від хвороботворних мікроорганізмів;
• нормалізують обмінні процеси в клітинах;
• прискорюють процес загоєння слизових оболонок;
• підвищують місцевий імунітет;
• знімають запалення і набряклість з глоткової і піднебінних мигдалин;
• відновлюють нормальну прохідність носових ходів;
• знижують вірогідність розвитку інфекційних захворювань;
• купируют симптоми хронічного нежитю.

Методи лікування аденоїдів залежать від супутніх клінічних проявів хвороби, віку пацієнта, схильності до алергічних реакцій і ступеня разращения лімфоїдної тканини носоглотки. Як правило, для відновлення фізіологічного розміру носоглоткової мигдалини використовують промивання і інгаляції.

Якщо в носових проходах присутній запалення, в них вкладають ватні турунди, змочені в трав’яних відварах.

Операція з видалення аденоїдів: показання та протипоказання

Як лікувати аденоїди у дитини 3, 7 або 15 років? У всіх випадках варіантів лише два: хірургічним шляхом при третього ступеня захворювання або безопераційним. Аденоїди на ранніх стадіях лікують медикаментозно.

Видалення аденоїдів викликає страх не тільки у дітей, але і у батьків. У будь-якому випадку рішення про втручання хірурга повинен приймати лікар. Найчастіше до аденотомії вдаються тоді, коли життєдіяльність дитини з розрослися утвореннями проблематична.

При хронічній формі захворювання (аденоидите), навпаки, рекомендується лікувати аденоїди без операції. Як правило, показаннями до видалення збільшених мигдалин служать часті ГРВІ, отити, рецидиви запального процесу в носоглотці (не менше 1 разу в три місяці).

Крім того, перед тим як лікувати аденоїди у дитини хірургічним шляхом, важливо переконатися у відсутності протипоказань. Аденотомію не проводять у разі:

• присутності в дитячому анамнезі захворювань крові та серцево-судинної системи;
• простудного або респіраторного захворювання;
• поширення епідемії грипу.

До того ж видалення запалених мигдаликів не може перешкоджати повторному розростання аденоїдної тканини. Для запуску рецидиву досить найменшої незначної частини залишеної хірургом частини аденоїда.

Після видалення тканин в носоглотці підвищується ймовірність розвитку кровотечі, тому протягом кількох днів після втручання важливо обмежити рухову активність маленького пацієнта, мінімізувати його перебування на сонці, в задушливому приміщенні.

Перед тим, як лікувати аденоїди у дитини в домашніх умовах, необхідно проконсультуватися з лікарем. Фахівець повинен систематично оглядати пацієнта з метою контролю над виконанням лікарських приписів.

Хвощ польовий

Хвощ польовий (стовпець болотний) – багаторічна рослина, яка має протизапальні, загальнозміцнюючі і ранозагоювальними властивостями. В його складі містяться флавоноїди, сапоніни, дубильні речовини, аскорбінова кислота і органічні кислоти, які благотворно впливають на окисно-відновні процеси в організмі.

Для полегшення симптомів хвороби рекомендується вживати лікарські відвари і настої на основі польового хвоща. Систематичне застосування фітопрепарату не тільки запобігає гіпертрофію мигдалини, але й зміцнює імунітет.

Щоб приготувати лікарські настої, можна скористатися такими рецептами:

• залийте 2 ст. л. подрібненої висушеної трави на 300 мл окропу, після чого проваріть протягом 7 хвилин, процідіть відвар і вживайте по 100-150 мл засобу 3 рази на добу протягом 3 тижнів;
• змішайте по 2 ст. л. ехінацеї і польового хвоща, після чого залийте трави 250 мл крутого окропу; наполягайте засіб протягом 5 годин і приймайте по 50 мл з 1 ч. л. квіткового меду 3-4 рази в день;
• заваріть ½ л води 2 ст. л. ромашки лікарської і 1 ст. л. польового хвоща; приймайте по 40-50 мл настою 2 рази на день – вранці та ввечері протягом 20 днів.

Для приготування відварів і настоїв рекомендується використовувати аптечні трави, так як вони не містять в собі речовин, здатних завдати шкоди здоров’ю.

Чим краще промивати ніс?

Незалежно від ступеня недуги, важливо регулярно промивати і зволожувати носові ходи. Виконання даної процедури дозволяє полегшити дихання, однак проводити її можна не частіше Чим 4-5 разів протягом дня.

Щоб промити ніс дитині використовують сольові розчини, які продаються в аптеці або готуються вдома самостійно. Схема приготування елементарна: 1 чайна ложка морської або кухонної солі на 1 склянку теплої кип’яченої води.

• стовідсоткова стерильність;
• правильна концентрація (щоб лікувати аденоїди носа у дитини, як правило, застосовують 0,67-процентні сольові розчини – дотримати таку пропорцію в домашніх умовах неможливо).

Серед препаратів, якими успішно користуються при лікуванні аденоїдів у дітей, варто відзначити:

• «Аквамаріс».
• «Аквалор».
• «Салін».
• «Хьюмер».
• Фізрозчин.

Поради з промивання носових ходів з допомогою спринцівки або шприца є геть неправильним. Прислухатися до них, якщо батьки не бажають збільшити ризик розвитку отиту середнього вуха, не можна. Саме тому промивати ніс дітям до 7 років не рекомендується подібними пристроями.

Немовлятам і дітям до трьох років бажано зволожувати слизову з допомогу сольового розчину крапельним шляхом. Після трьох-чотирьох років перевагу слід віддавати препаратам у формі спрею. Тільки тоді, коли дитина навчиться самостійно висякувати слиз з носа, для більш результативного промивання можна використовувати системи «Аквамаріс» або «Долфін».

Як може допомогти народна медицина при аденоїдах?

1. Правильно підібрані народні засоби для лікування аденоїдів допоможуть зменшити запалення і набряк в тканинах ураженої мигдалини, за рахунок чого її розмір стане трохи менше. Разом з тим хворий відчує полегшення таких симптомів, як утруднене дихання і дискомфорт в горлі. Також повинен нормалізуватися слух, адже аденоїдні розростання чинять негативний вплив на середнє вухо, перекриваючи його слухову трубу. Якщо домогтися зменшення розмірів аденоїдів, то вентиляція вуха налагодиться, і слух буде відновлений.
2. Народні засоби можна використовувати для боротьби з вторинними захворюваннями, які викликають аденоїди: нежить, отит, синусит, ангіна. Навіщо це робити? Вухо, горло і ніс пов’язані, тому якщо у хворого є ще якісь ЛОР-захворювання, то обов’язково потрібно пролікувати їх, інакше аденоїди будуть з’являтися знову.
3. Згодом за допомогою народних засобів можна підтримувати досягнуті результати, щоб аденоїди не рецидивували.

Лікування аденоїдів народними засобами можливо тільки на ранніх стадіях захворювання, коли симптоми не досягли серйозного рівня. Бажано повністю не відмовлятися від традиційної медицини і комбінувати народні засоби з медикаментами або фізіопроцедурами, які призначить лікар. Так Ви досягнете найкращих результатів.

Крім того, натуральні ліки добре приймати у період відновлення після операції, щоб закріпити результат.

Лікування аденоїдів у домашніх умовах проводиться із застосуванням різноманітних засобів з антимікробну, протизапальну, регенеруючу, заспокійливу і загальнозміцнюючу властивістю. Найпопулярнішими є такі лікарські рослини, як чистотіл, кора дуба, алое, каланхое, хвощ, гвоздика, обліпиха.

Столітник

Столітник (алое, сабур) – кімнатне рослина, яку використовують в якості ефективного антибактеріального засобу при лікуванні захворювань ЛОР-органів. Під час цвітіння вічнозелена рослина з м’ясистими листочками покривається квітками, які мають червоний колір.

Чим ще корисно алое при аденоїдах? Багатий біохімічний склад забезпечив рослині виражені бактерицидні, ранозагоювальні, пом’якшувальні, протинабрякові та імуностимулюючі властивості.

Деревій містить фітонциди, вітаміни Е і С, дубильні речовини, каротиноїди, які беруть участь в обмінних процесах. Закопування в ніс свіжовичавленого соку, полегшує носове дихання, перешкоджає гіпертрофії глоткової мигдалини та підвищує місцевий імунітет.

Щоб вилікувати хворого і усунути симптоми аденоїдів, можна використовувати наступний спосіб застосування лікарської рослини:

• промийте ніс сольовим розчином;
• закапайте в ніс судинозвужувальний препарат («Нафтизин», «Галазолін);
• в кожну ніздрю закапайте по 4-5 крапель свіжовичавленого соку;
• повторюйте процедуру до 3 разів на добу протягом тижня.

Маленькі діти частіше дорослих страждають від алергічних реакцій, що треба враховувати при використанні засобів народної медицини. Щоб запобігти роздратування слизової носа, перед закапуванням розведіть сік алое з кип’яченою водою у співвідношенні 1:3.

Судинозвужувальні та антибіотики

При збільшених мигдалинах другого ступеня до зволоженню слизової і промивання носа додають використання судинозвужувальних препаратів, що дозволить відновити повноцінне дихання і усунути набряклість. Серед безлічі препаратів даної фармакологічної групи особливо часто дітям призначають:

• «Називін».
• «Ринозолин».
• «Нафтизин».
• «Назол».
• «Снуп».

Варто зазначити: судинозвужувальні назальні краплі та спреї можна застосовувати довше 5-7 днів. Це правило стосується не тільки лікування аденоїдів, але і будь-яких інших захворювань верхніх дихальних шляхів у дітей та дорослих.

Крім судинозвужувальних крапель, при аденоїдах другого ступеня застосовують і інші назальні препарати (наприклад «Альбуцид», що надає ефективне бактеріостатичну дію на слизову носоглотки).

• «Аугментин».
• «Амоксиклав».
• «Флемоксин».

Звіробій

Аденоїди – поширена проблема, з якою стикаються багато дітей, які страждають алергією і вторинними імунодефіцитами. Лікування в домашніх умовах можна проводити з допомогою промивань носа. Для прискорення процесу одужання в якості антисептичного розчину рекомендується використовувати відвар на основі звіробою.

Як лікувати аденоїди звіробоєм?

• подрібніть траву і сушені квітки;
• залийте 10 г сировини на 200 мл окропу;
• через 3 години процідіть настій;
• промивайте носову порожнину фитосредством 3 рази в день.

Перед процедурою трав’яний настій потрібно підігріти до 37 градусів, щоб запобігти місцеве переохолодження носоглотки.

Щоб посилити імуностимулюючу та протинабрякову дію народного засобу, для приготування настою можна використовувати не тільки звіробій, але і листя брусниці. В них міститься велика кількість вітаміну С, який підвищує опір організму хвороботворним мікробам і вірусам.

Гомеопатичні препарати

Як правило, лікування запалених аденоїдів використовуються такі гомеопатичні препарати:

• Іов-малюк;
• Canadensis;
• Hydrastis;
• Agraphis nutans;
• Протаргол;
• Аденопай;
• Аденоиднет;
• Еуфорбіум спрей.

Доповнити терапію в домашніх умовах можна засобами від алергії, такими, наприклад, як Лоратадин, Цетиризин, Левоцетиризин. Зняти набряк в тканинах носоглотки допоможуть препарати Тавегіл і Супрастин. Для поліпшення відтоку слизу з носової порожнини можна купити таблетки Синупрет.

У разі якщо вам поставили діагноз аденоїдит, рекомендовано дотримуватися наступної методики лікування: закопувати ніс Хлоргексидином 0,05%, Мірамістином 0,01%, Октенисептом в розведенні 1:20 з дитячими краплями, такими як Нафтизин, Тизин, Назол та ін. протягом тижня приймати сироп Эреспал.

В період вщухання гострій стадії аденоїдиту, можна дотримуватися другого способу лікування: спрей Назонекс бризкати і закапувати в ніс розчин Лимфомиозота. Терапію проводити не менше 3 тижнів. Це допоможе вилікувати аденоїди, так і позбутися від будь-якого їх запалення.

Якщо ж тривала медикаментозна терапія результату не дала ніякого, то все ж слід піти на операцію. Після видалення аденоїди не збільшуються повторно, але іноді трапляється так, що вони розростаються ще раз.

В індивідуальному порядку лікарі можуть призначати додаткові ліки і давати батькам окремі рекомендації щодо того, як лікувати аденоїди у дітей. Комаровський Е. О., відомий педіатр, не радить з перших днів починати терапію аденоїдів гормональними засобами.

Такі препарати мають ряд протипоказань, а тому їх з обережністю призначають пацієнтам в будь-якому віці. Більшість з них містить дексаметазон, який допомагає швидко купірувати симптоми навіть при затяжному перебігу хвороби.

Маючи достатньо досвіду і знань про те, як лікувати аденоїди у дітей без операції, ЛОР-спеціалісти іноді прописують дитині препарат срібла «Протаргол». Даний засіб користується популярністю серед лікарів протягом не одного десятка років.

Принцип дії назальних крапель «Протаргол» полягає в підсушування поверхні збільшених мигдалин і поступовому зменшенні їх розмірів. Цей препарат рекомендують використовувати в разі приєднання бактеріальної інфекції.

Ще один засіб, який використовують для лікування аденоїдів у дитини, є «Лимфомиозот». Випускається також у формі крапель, однак, на відміну від вищеописаних препаратів, застосовується сублінгвально (т. е.

Обліпиха

Ягоди обліпихи містять в собі унікальний набір вітамінів (К, Р, С, Е), мікроелементів (мідь, цинк, фтор) і мінералів (кальцій, фосфор, сірка ), які забезпечили їм широкий спектр терапевтичних властивостей.

Лікування народними засобами дозволяє не тільки усунути прояви конкретного захворювання, але і нормалізувати роботу інших органів і систем. Ягоди обліпихи благотворно впливають на серцево-судинну і видільну систему.

Настій і масло обліпихи рекомендується використовувати для промивання носа при 1 і 2 ступеня розростання аденоїдних вегетацій. Щоб приготувати лікарський розчин, необхідно:

• подрібнити 1 ст. л. сухих ягід;
• залити сировину 200 мл окропу;
• наполягати розчин протягом 3 годин;
• промивати ніс процідженим настоєм 2 рази в день.

Під час процедури рідина може проникнути в євстахієву трубку і викликати дискомфортні відчуття. Щоб це запобігти, небажано під час промивання закидати голову назад. Крім того, після проведення санирующей процедури не варто виходити на вулицю протягом години, оскільки це може призвести до переохолодження і розвитку запалення в носоглотці.

Застосування перекису водню при запалених мигдалинах

Існують і інші способи того, як лікувати аденоїди у пацієнтів молодшої вікової групи. Вдома можна використовувати простий, але від того не менш ефективний засіб – перекис водню. Вона має антисептичну, бактерицидну і дезінфікуючу дію. Для приготування ліків знадобляться й інші компоненти (харчова сода і настоянка календули).

Все ретельно змішують, а одержаним складом капають дитині ніс. Процедуру проводять тричі на день протягом 1-2 тижнів. До речі, замінити перекис водню можна «Хлоргексидином» або «Мірамістином».

Масло евкаліпта

Закопування в ніс протизапальних та антисептичних препаратів допомогло запобігти розростання аденоїдів у багатьох дітей і підлітків.

Крім консервативних методів лікування рекомендується використовувати натуральні олії на основі евкаліпта. Вони сприяють знезараженню носової порожнини і регенерації тканин.

Лікування аденоїдів у домашніх умовах проводять курсами по 14-36 днів. Систематичне застосування фітозасобів дозволяє збільшити концентрацію вітамінів, мінералів і органічних кислот в уражених тканинах.

Проте слід врахувати, що використовувати евкаліптова олія потрібно паралельно із засобами традиційної медицини. Тільки в такому випадку можна домогтися швидкого поліпшення стану здоров’я пацієнта.

Щоб запобігти роздратування слизової, в перші кілька днів після початку лікувального курсу бажано закопувати не більше 3-4 крапель евкаліптової олії в кожен з носових ходів. При відсутності алергічних проявів дозування можна поступово збільшити до 5-6 крапель.

• подрібніть 1 ст. л. висушених листків евкаліпта;
• залийте сировину 200-250 мл крутого окропу;
• наполягайте засіб в термосі не менше 3-4 годин;
• закапуйте по 4-5 крапель процідженого настою в ніс не менш 3 разів у день.

При аденоїдах дуже важливо промивати носоглотку сольовими розчинами, оскільки вони створюють несприятливі умови для розмноження умовно-патогенних грибків і мікробів.

Крім того, гіпертонічні розчини усувають набряки, за рахунок чого збільшується внутрішній діаметр носових каналів. Таким чином полегшується відтік в’язкого секрету їх носової порожнини, що перешкоджає розвитку запальних процесів у слизовій та аденоїдні вегетації.

Вчимося дихати носом!

Для лікування аденоїдів у малюків вдаються до масажу комірцевої зони, що дозволяє поліпшити приплив крові до судин і тканин носоглотки. До того ж не менш важливу роль відіграє вміння дитини правильно дихати.

Щоб навчити дитину правильно дихати, перед нічним або денним сном йому підв’язують нижню щелепу еластичним бинтом, що не дасть відкрити рот і змусити набирати повітря через ніс. Робити так потрібно до тих пір, поки дитина не почне спати з закритим ротом без фіксатора.

Знаючи про те, як лікувати аденоїди в домашніх умовах за допомогою лікарських засобів, багато хто забуває про дихальної гімнастики. Звичайно, виконувати вправи зможуть не всі малюки. Але складного в таких тренуваннях немає нічого.

Достатньо лише зацікавити дитину, надати лікувального заходу ігрову форму і все неодмінно вийде. Перш Чим приступити, головне – очистити ніс дитини від слизу. Найпростіші вправи:

1. Закриваємо одну ніздрю, а в цей час вільної необхідно зробити 10 глибоких вдихів і видихів. Потім повторити процедуру, змінивши половину носа. Бажано займатися з малюком на свіжому повітрі.
2. Також закриваємо одну ніздрю, наприклад, праву. Вільної потрібно вдихнути і затримати дихання на кілька секунд. Після чого закрити ліву ніздрю, а праву звільнити і зробити видих. Повторювати 10 разів.