Кашель при зобі: які симптоми і лікування

Причини

Кашель при хворобі щитовидної залози з’являється рефлекторно. Він сухий, схожий на простудний або алергічний, але механізм виникнення нападів інший. При хворобах щитовидної залози вони задушливі, у людини паморочиться голова і стоїть клубок у горлі. Лікується кашель не таким способом, як при грипі, бронхіті або алергії.

Причина кашлю, в першу чергу, обумовлена будовою органу. Щитовидна залоза знаходиться в передній частині шиї. За формою вона схожа на метелика. Збільшені розміри органу заважають людині нормально дихати і ковтати. Зоб сильно тисне на трахею, виникає рефлекторний кашльовий напад.

До такого кашлю потрібно ставитися з особливою серйозністю. Щитовидна залоза – це ендокринний орган. У її функції входить вироблення гормонів, що впливають на злагоджену роботу організму.

Хворобу буває важко діагностувати, орган маскує свої симптоми під хвороби інших органів. На початковій стадії патологію можна визначити тільки за допомогою УЗД, а при важких формах збільшення залози добре прощупується.

Причини кашлю внаслідок збільшення щитовидної залози:

  • генетична схильність;
  • часті стресові ситуації;
  • куріння, вживання алкоголю і наркотиків;
  • погане засвоєння кишечником йоду;
  • малий вміст йоду у вживаній їжі;
  • неправильне харчування;
  • дефіцит селену;
  • інфекційні хвороби;
  • ослаблення імунної системи.

Існує кілька ступенів збільшення щитовидної залози. На початковій стадії вона навіть не прощупується. Потім відбувається поступове її збільшення. На третій – орган доступний пальпації. На останній стадії зоб чітко видно, він досягає великих розмірів.

Захворювання щитовидної залози бувають різні. При великій кількості гормонів виникає гіпертиреоз, при малому – гіпотиреоз. Нестача йоду в організмі провокує ендемічний зоб. При вузловому зобі відбувається деформація залози. Онкологічний та аутоімунний характер хвороби є найважчим.

Збої в роботі залози іноді виникають при статевому дозріванні, вагітності або під час згасання сексуальної активності. Саме ці гормональні коливання провокують порушення роботи органу. Найчастіше вони виникають у жінок, що обумовлює підвищений відсоток захворювань щитовидної залози.

Збільшення щитовидки може відбутися (бувати) з різних причин. Заліза – основа імунної системи, від правильності її роботи залежить вироблення необхідних гормонів, стан нашого здоров’я. Її робота тісно пов’язана з діяльністю кишечника.

Саме кишечник може стати одним з провокаторів зростання зобу. Взагалі залоза примхлива: жоден орган не здатний так вміло ховати свої симптоми і видавати їх за ознаки інших органів.

Щитовидка має три основних фактори, які призводять до її збільшення і викликають кашель:

  1. спадковість, схильність;
  2. недостатнє засвоєння кишечником йоду або недостатня його надходження в щитовидку;
  3. мінімальне надходження йоду разом зі звичайною їжею.

Багато залежить від характеру патології щитоподібної. Якщо проблема в розростанні щитовидки, має бути призначене лікування, яке спрямоване на припинення вироблення тиреотропних гормонів. Прописують при цьому Пропілтіоурацил і Метимазол.

Якщо медикаментозна терапія виявилася не ефективною або захворювання набуло більш важкої форми, дифузні зміни будуть регресувати. Видаляти новоутворення можна тільки операційним методом.

Збільшуючись у розмірах, щитовидка тисне на навколишні органи і тканини, кровеносні судини, нерви, трахею, гортань. Організм розцінює такі зміни, як чужорідне тіло в дихальних шляхах, і включається кашльовий рефлекс.

Кашель виникає рефлекторно у відповідь на зміни структури і обсягу щитовидної залози. Також кашель може бути ознакою як доброякісного, так і злоякісного новоутворення. Вузли і кісти великих розмірів також подразнюють нервові закінчення і викликають захисну реакцію у вигляді кашлю.

Захворювання щитовидної залози добре вивчені. Хоча симптоми, в більшості випадків, досить яскраво виражені, людям недосвідченим складно визначити їхню справжню причину.

Передумовами виникнення кашлю при зоб можуть стати:

  • спадкова схильність до хвороб органу,
  • дефіцит надходження йоду в організм,
  • недостатнє засвоєння і переробка йоду,

Захворювання щитовидної залози, викликають її збільшення, а згодом кашель:

  • тиреотоксикоз,
  • гіпотиреоз,
  • запалення щитовидної залози (тиреоїдит),
  • епідемічний та вузловий зоб,
  • злоякісні утворення,
  • аутоімунні процеси (аіт).

Тиреотоксикоз характеризується надмірним продукуванням гормонів, гіпотиреоз їх дефіцитом. Всі ці стани відображаються на роботі всього організму і призводять до змін в самій залозі.

Ендемічний зоб частіше розвивається на тлі йододефіциту, супроводжується збільшенням і деформацією щитовидної залози. Найважчими є аутоімунні та онкологічні процеси в органі. Вони важко піддаються лікуванню і супроводжуються неприємними симптомами, включаючи постійний кашель.

Чи може бути кашель при зобі?

Кашель при захворюваннях щитовидної залози виникає як захисна реакція організму на проблеми з диханням. Запалений орган стає більше за розміром, через що пацієнту стає важче дихати.

Залежно від зміни її розмірів, можуть спостерігатися інші симптоми. Слизова оболонка починає подразнюватися. З цієї причини виникають сухі відкашлювання, які заважають вести звичний спосіб життя.

Кашель при зоб які симптоми і лікування

Особливості кашлю при зобі

Кашель при захворюванні щитовидної залози на початкових етапах розвитку патології може не викликати занепокоєння у пацієнта. Це відбувається з тієї причини, що рефлекторне відкашлювання виникає рідко і характеризується сухістю.

Поступовий прогрес патологічного порушення призводить до того, що сухий кашель стає частим проявом і переходить в нападоподібний.

Другорядними ознаками змін в даному випадку стають такі симптоми кашлю при зобі:

  • редагування голосових особливостей;
  • ком в горлі і першіння;
  • явна задишка;
  • часті напади задухи;
  • больовий синдром.

Однак слід враховувати те, що дані показники можуть говорити про інші хвороби і порушення в організмі.

Кашель при зоб які симптоми і лікування

Відповідно необхідна повноцінна діагностика спеціаліста і призначення відповідного недугу лікування.

Для довідки! Зміни щитовидної залози в занедбаному стані поступово призводять і до інших загальносистемних порушень. Це обумовлюється тим, що гормони виробляються цим органом ендокринної системи впливають на безліч внутрішніх структур.

У дитячому віці ендокринні патології можуть носити більше прихований характер, ніж явний.

Відповідно, що до дітей проявляється підвищена увага, так як патології, що протікають непомітно, відображаються на розвитку дитини негативно, як і явні.

Крім кашлю, з боку дихальної системи з’являються такі симптоми, як задишка, напади ядухи, відчуття грудки і болю в горлі, першіння в горлі, зміна голосу. Поява таких ознак ускладнює діагностику, т. к. лікар може з першого погляду прийняти їх за клінічну картину іншого захворювання.

З розвитком хвороби змінюється і характер кашлю. На початкових етапах, коли орган збільшений незначно, кашель виникає лише іноді, не викликаючи занепокоєння. При прогресуючому захворюванні кашель стає нав’язливим, тривалим, частим, у хворого з’являються напади задухи.

Кашель неясної етіології ні в якому разі не можна ігнорувати, оскільки він є ознакою того, що в організмі відбуваються приховані і «замасковані» патологічні процеси. Кашель вказує не тільки на гормональний дисбаланс, але і на те, що залоза зазнає несприятливі зміни.

Чому щитовидка викликає кашель?

Кашель при зоб які симптоми і лікування

Перш ніж починати лікування неприємних симптомів, необхідно визначити ключову причину їх появи. Якщо цього не зробити, призначений курс медикаментозної терапії не дасть належного результату. До основних причин виникнення кашлю під час захворювань щитовидної залози відносяться:

  • спадкова схильність;
  • неправильне харчування;
  • ослаблення імунітету;
  • нестача йоду в організмі;
  • проживання у неблагополучної місцевості з сильним забрудненням навколишнього середовища;
  • велика кількість стресових ситуацій, емоційних напружень.
Кашель при зоб які симптоми і лікування

Лікування «щитовидного» кашлю

Коли до фахівця в кабінет приходить людина з симптомами кашлю, що має ознаки змін щитовидної залози, першочерговим є диференціювання інших патологій можливих недуг.

Для діагностичного виключення захворювань дихальних шляхів проводиться первинний огляд, перевірка горла і легенів на ознаки запальних процесів.

При відсутності таких медичний працівник пальпаторно досліджує щитовидну залозу і виписує направлення на наступні дослідження:

  • ультразвукове дослідження;
  • магнітно-резонансну томографію;
  • аналізи на гормони в крові.

В залежності від отриманих результатів повноцінного обстеження при підтвердженні патологічного порушення в щитовидній залозі призначається відповідне лікування.

Застосовуються такі методики купірування патології:

  • медикаментозна терапія;
  • хірургічне висічення;
  • поєднана методика.

Методики медикаментозного впливу на захворювання щитовидки передбачають проведення нормалізації рівня гормонів пов’язаних з цим органом ендокринної системи.

Проте не кожна патологія схильна до фармацевтичного впливу, тобто гормональний фон може бути відрегульований, але патологія залишається незмінною.

До патологій, які можливо нівелювати за допомогою медикаментів відносять оборотний гіпотиреоз, для чого використовуються засоби, спрямовані на заміщення природного гормону щитовидної залози (L-тироксин і препарати, що відносяться до його аналогів).

Збільшення щитовидки, що характеризуються зростанням продукування гормонів, тобто тиреотоксикоз, можуть бути куповані за допомогою препаратів переважного впливу.

Основною метою цих засобів є блокування продукуючої можливості щитовидної залози – такий ефект досягається за рахунок зниження засвоєння елементів йоду.

Найбільш застосовними серед подібних фармацевтичних препаратів є Пропілтіоурацил і Метимазол.

Як доповнення можуть бути призначені деякі типи ліків, які можуть сприяти зниженню впливу тиреоїдів, а також деякі засоби з підвищеним вмістом йоду.

Більшість з останніх, у власному складі як діючий компонент містять йодид калію, одне з таких засобів – Йодомарин.

Однак існує можливість того, що деякі порушення іншого типу також будуть усунені методикою висічення через безперспективність використання фармацевтичних препаратів.

Кашель при зоб які симптоми і лікування

Залежно від порушення, що призвело до збільшення залози, можуть застосовуватися методики поєднання медикаментозного впливу з хірургічним втручанням.

Така тактика лікування передбачає замісну терапію внаслідок нестачі вироблення гормонів, зменшення можливих обсягів продукування гормону, а також повне довічне заміщення вироблюваних гормонів при цілісному висічення щитовидної залози.

Кашель при хворобі щитовидної залози – один із серйозних симптомів, що часто помилково пояснюють наявністю інших недуг. Спочатку ознака виражена неяскраво, але по мірі прогресування недуги стає більш наполегливим і починає сильно турбувати пацієнта.

Лікарі дають позитивну відповідь на питання, чи буває кашель при щитовидці. Для повного усунення неприємного симптому потрібно повністю подолати його першопричину.

Для полегшення стану пацієнта підійдуть народні методи, в тому числі і трави для щитовидної залози:

  1. Настій багна. Заваріть 200 г трави окропом і настоюйте півгодини. Процідіть і вживайте по дві ложки тричі протягом дня.
  2. Настій полину. Залийте 20 г сухої речовини півлітра горілки, настоюйте 24 години. Вживайте по ложці перед сніданком, обідом і вечерею.
  3. «Гоголь-моголь». Цей рецепт допоможе зняти симптоми кашлю при зоб у дітей. Відокремте кілька яєчних жовтків і розітріть з цукром.

Народні засоби допомагають заспокоїти кашльові рецептори, що дають відхаркувальний ефект.

Кашель при зоб які симптоми і лікування

Кашель при захворюванні щитовидної залози у жінок і чоловіків – важливий симптом, на який обов’язково повинен розпізнати досвідчений лікар.

Неправильне тлумачення цієї ознаки веде до втрати дорогоцінного часу, протягом якого захворювання встигає прогресувати. Лікування кашлю при зоб необхідно починати негайно. Лікар призначає комплексне лікування, яке може складатися з наступних методик:

  1. Лікарська терапія. Використання ряду медичних препаратів.
  2. Лікування з застосуванням народних засобів.
  3. Хірургічне втручання.

Спочатку фахівець призначає курс медикаментозного лікування. Воно складається з декількох груп медичних препаратів:

  1. Таблетки, що підвищують рівень йоду в організмі, якщо недолік цього мікроелемента. Найбільш ефективний препарат Йодомарин.
  2. Медикаменти, які скорочують кількість відкашлювання. Вони впливають на рецептори, знімають подразнення слизової оболонки. Засоби від кашлю повинні бути спрямовані на придушення неприємного симптому, поліпшення дихання.
  3. Якщо орган збільшений, призначаються препарати, що купирують вироблення гормонів. До найбільш ефективних відноситься Пропілтіоурацил, Метизол.
Кашель при зоб які симптоми і лікування

Коли медичні препарати не дають належного результату, лікар призначає більш результативні способи. Якщо захворювання продовжує розвиватися, з’являються злоякісні новоутворення. Для їх видалення призначається хірургічне втручання. Додатково до нього лікар може прописати прийом препаратів, що підтримують стан організму.

Народні засоби

В якості додаткової терапії може призначатися застосування народних засобів. До найбільш ефективних відносяться:

  1. Суміш молока з інжиром. Взяти 4 середніх інжира, очистити від шкірки. Нарізати фрукт дрібними шматочками. Закип’ятити 250 мл молока, залити їм фрукт. Ємність накрити махровим рушником на 20 хвилин. Вживати по 1 склянці 3 рази на добу перед основними прийомами їжі.
  2. Суміш меду з анісом. Одну частину натурального меду змішати з двома частинами насіння анісу. Ретельно перемішати, додати 1 щіпку солі. Залити 250 мл води. Довести масу до кипіння. Настоювати 20 хвилин. Вживати по 2 столові ложки через кожні 2 години.
  3. Засіб на основі редьки. Один великий овоч очистити від шкірки, натерти на крупній тертці. Отриману масу засипати 3 чайними ложками цукру. Ретельно перемішати компоненти. Масу перекласти на марлю, віджати сік. Вживати по 1 столовій ложці 5 разів за добу.

Щоб зменшити кількість відкашлюванні можна робити сітку з йоду на грудях. Однак використовувати народні засоби як монокомпонентну терапію не можна. Вони можуть бути додатковою терапією. Основою має бути медикаментозне лікування.

Як зменшити кашель при зобі

Кашель при зобі – це лише один із симптомів, тому лікування повинно бути спрямоване на усунення причини. Точну діагностику може провести тільки фахівець. Він проведе пальпаторне обстеження, призначить УЗД і аналіз крові на рівень тиреоїдних гормонів. Терапія залежить від секреторної активності залози і від концентрації гормонів.

Медикаментозне лікування передбачає стабілізацію гормонального фону і нормалізацію стану щитовидної залози. На жаль, нормалізувати розміри органу за допомогою ліків можливо не у всіх випадках.

Наприклад, при ендемічному і вузловому зобі часто доречний тільки хірургічний метод лікування. Якщо зміни залози супроводжуються гіпотиреозом і оборотні, то найчастіше призначають замісну гормональну терапію. Рекомендується прийом L-тироксину та його аналогів.

Збільшення органу може супроводжуватися ознаками гіпертиреозу (тиреотоксикозу). У цьому випадку прийом йоду може погіршити стан хворого. Лікар призначає ліки протилежної дії, а саме пригнічуючі секреторну функцію щитовидної залози.

Крім замісної терапії, ендокринолог може прописати препарати, що містять йод, наприклад, Йодомарин і інші препарати. Основна діюча речовина Йодомарину – калію йодид. Перш ніж почати лікування цим препаратом, необхідно переконатися у відсутності протипоказань до його застосування.

Якщо кашель та інші симптоми викликані значним збільшенням щитоподібної залози, аж до утворення зоба або новоутворень, а замісна терапія не надає позитивного ефекту, однозначно рекомендується хірургічне втручання.

Операція передбачає часткову або повну резекцію залози, а також видалення безпосередньо кісти, вузли і т. д. Після втручання протягом усього життя рекомендується застосовувати препарати, щоб уникнути повторного розвитку захворювання, а також проводити замісну терапію гормонами. Насамперед, призначають прийом L-тироксину та по мірі необхідності Йодомарин.

У випадках, коли кашель докучає хворому, періодично виникають напади задухи, доктор прописує препарати, що пригнічують кашльовий рефлекс. Найбільш відомі ліки від кашлю центральної дії, вироблені на основі кодеїну.

Кодеїн пригнічує дію болю. Препарати на основі кодеїну можливо придбати тільки за рецептом, виданим у медичному закладі. Іноді полегшують кашель деякі народні засоби лікування. Вони заспокоюють і обволікають слизові оболонки.

  1. Візьміть склянку теплого молока, додайте в нього 1 ч. л. натурального меду і харчової соди на кінчику ножа, змішайте інгредієнти і випийте напій перед сном.
  2. У склянку молока додайте 2-3 подрібнених інжиру, доведіть до кипіння, зніміть з вогню. Остудіть і прийміть напій перед сном.
  3. Візьміть редьку середнього розміру, ретельно вимийте, розріжте навпіл. В одній половинці зробіть поглиблення, в нього покладіть 1 ст. л. натурального меду. Через добу ямка заповниться цілющим соком, який слід приймати перед кожним прийомом їжі по 1 ч. л.
  4. Візьміть склянку молока, додайте в нього 1 подрібнену цибулину і закип’ятіть складу. Остудіть, процідіть і приймайте перед сном.
  5. Іноді при нападах кашлю допомагає нанесення йодної сітки на шкіру. Але застосовувати цей метод можна тільки при дефіциті йоду в організмі.

Види захворювань щитовидки, що провокують кашель

Кращим профілактичним заходом, що дозволить попередити розвиток патологій щитовидної залози або хоча б виявити їх на ранній стадії, є регулярний похід до ендокринолога. Досить відвідати його раз у рік.

Також необхідно вести здоровий спосіб життя, правильно і повноцінно харчуватися. Щоб уникнути дефіциту йоду в організмі слід приймати препарати і продукти, що включають в себе елемент.

В залозі можуть початися різні зміни, що приводять до здавлення горла. Це веде до кашлю, труднощів при ковтанні. Основні захворювання, що приводять до подібних симптомів:

  1. Тиреоїдит. Хронічне захворювання, викликане стрептококової інфекцією. При цій патології підвищується температура, з’являється біль у горлі, шиї, потилиці. Область щитовидки припухає, на шкірі утворюються червоні плями. Ковтання ускладнюється, з’являється кашель.
  2. Гранулематозний тиреоїдит Кервена-Крайла. Вірусне захворювання, що протікає в гострій формі. Перебіг хвороби супроводжується появою гною.
  3. Тиреоїдит Хашимото. Хронічне захворювання, що має спадковий характер. Патологію також може спровокувати нестача йоду або екологічна обстановка.
  4. Хронічний фіброзний зоб Риделя. Рідкісне захворювання. При його настанні орган стає щільним, розміри щитоподібної залози збільшуються. При відсутності терапії залоза починає проростати в сусідні тканини і ділянки.

Ознаки кашлю від щитовидки можуть розрізнятися залежно від впливаючих на організм захворювань. У жінок симптоми можуть відрізнятися від чоловіків. Важливо враховувати наявність сторонніх хвороб, щоб точно призначити лікування. Розпізнати їх можна за характерним проявам.

Ендемічний зоб

Ендемічний зоб виникає через нестачу йоду. Від розміру щитоподібної залози залежить, скільки їй потрібно мікроелементів для нормального функціонування. Якщо йоду не вистачає, збільшуються розміри органу, тканини запалюються. До проявів цього захворювання відносяться:

  • утворення судинно-нервового пучка;
  • болі, спазми стравоходу;
  • здавлювання трахеї.

Хвороба Грейвса

Являє собою аутоімунне захворювання. На організм негативним чином впливають тиреоїдні гормони, які надають токсичну дію. Симптоматика захворювання:

  • швидке зниження ваги;
  • підвищення артеріального тиску;
  • порушення стільця;
  • судоми, тремор;
  • задишка, кашель, брак кисню.

Додатково можуть з’являтися м’язові болі, слабкість, психологічні розлади на тлі прогресування хвороби.

Кашель при зоб які симптоми і лікування

Після операції на щитовидній залозі може виникнути ряд ускладнень. Пов’язано це зі змінами, що відбуваються в організмі внаслідок хірургічного втручання. Після видалення щитовидки можуть з’являтися наступні ускладнення:

  • зміна голосу, хрипи, осиплість;
  • задишка, нестача кисню;
  • сухі відкашлювання без виділення мокротиння;
  • подразнення слизової оболонки, першіння в горлі.

Зоб Хашимото

Являє собою аутоімунне захворювання, яке має хронічний характер. Воно негативно впливає на тканини щитоподібної залози, через що починаються запальні процеси. При розвитку зобу Хашимото імунна система починає виробляти антитіла, які порушує функціонування щитовидної залози. Проявляється захворювання наступною симптоматикою:

  • сухими відкашлюваннями;
  • зміною дихання.
  • збільшенням розмірів органу;
  • задишкою, нестачею кисню.
Кашель при зоб які симптоми і лікування

Збільшується щитовидка, потім дає про себе знати з неприємними симптомами. До найбільш частих проблем можна віднести:

  • м’язову слабкість;
  • сонливість, запаморочення, головні болі;
  • зміну серцебиття;
  • зниження або збільшення ваги;
  • випадання волосся;
  • неможливість концентрувати увагу;
  • сухість верхніх шарів епідермісу;
  • різкі перепади настрою;
  • порушення сну;
  • панічні атаки, психологічні відхилення;
  • болі в горлі, першіння, відчуття клубка, що перекриває дихальні канали;
  • зміну роботи шлунково-кишкового тракту;
  • порушення кровообігу.

Коли пацієнт займає положення лежачи, спостерігаються посилення порушень дихання. З’являється задишка, нестача кисню, першіння.

Кашель при збільшеному зобі не приходить один. Спочатку, поки залоза зростає, кашель епізодичний, хворий навіть не помічає змін. Але з часом захворювання щитовидки прогресує, що неминуче призводить до її збільшення.

Кашель стає більш наполегливим, хворий відчуває деяку незручність при ковтанні. Деякі починають скаржитися на “грудку” в самій гортані, застрявання їжі при ковтанні, напади сильної задухи.

Профілактика

Щоб не допустити проблем з залозою, уникнути кашлю, важливо приділяти час своєму здоров’ю. Основні рекомендації: повноцінний сон, збалансоване харчування.

Деякі вважають, що в цілях профілактики потрібно вживати велику кількість продуктів з йодом. Це не зовсім так: від надлишку йоду орган може постраждати.

Профілактика патологій щитовидної залози полягає в дотриманні кількох основних правил:

  • Необхідно регулярно обстежуватися у ендокринолога. Особливо це стосується людей, які проживають у йододефіцитних регіонах. При виявленні нестачі йоду в організмі необхідно збагатити раціон продуктами, що містять йод, а також приймати Йодомарин.
  • Треба стежити за загальним станом здоров’я, проходити профілактичні огляди, регулярно здавати аналізи, своєчасно лікувати гострі і хронічні захворювання.
  • При виникненні таких симптомів, як кашель неясної етіології, зміна голосу, дискомфорт у горлі і т. д. необхідно відразу ж звернутися до лікаря.

Наш організм завжди сигналізує про те, що в ньому протікають складні процеси, і щось вийшло з ладу. Щоб не стикатися з неприємними симптомами в майбутньому, потрібно дотримуватися кількох правил профілактики:

  1. Спати мінімум 8 годин на добу.
  2. Займатися спортом. Проводити зарядку вранці.
  3. Відмовитися від шкідливих звичок, уникати стресових ситуацій.
  4. Встановити сувору послідовність прийомів їжі. Намагатися дотримуватися правильного харчування.
  5. Періодично здавати аналізи, щоб враховувати зміни гормонального фону.
  6. Мінімум 1 раз на рік відвідувати ендокринолога.

Якщо з’явилися неприємні відчуття, почалася розвиватися негативна симптоматика, відкладати відвідування лікаря категорично заборонено.

Кашель вважається одним з головних симптомів, що виникають при порушенні роботи щитовидної залози. Якщо відкашлювання сухі, супроводжуються додатковими неприємними явищами, потрібно негайно починати лікування.

Ускладнення

Якщо відсутнє належне лікування причин виникнення відкашлювання при розвитку захворювань щитоподібної залози, стан пацієнта буде швидко погіршуватися. До ускладнень відносяться:

  • психологічні порушення;
  • захворювання серця;
  • напади задушливого кашлю;
  • тиреотоксичний криз;
  • гіпотиреоїдна кома;
  • порушення циркуляції крові, метаболічних процесів.

Якщо не почати лікування навіть після появи ускладнень, існує ризик розвитку злоякісної пухлини.

Кашель при зоб які симптоми і лікування

Лікування «щитовидного» кашлю

Симптоматичні ліки борються з кашльовими нападами. У складі препаратів обов’язково повинен міститись кодеїн, який використовують для усунення сухого кашлю при щитовидній залозі. Краще використовувати сиропи, оскільки вони мають обволікаючі властивості – наприклад, Коделак, Туссин Плюс, Нео Кодион.

У дитячому віці внаслідок недостатньої кількості йоду в продуктах харчування може розвинутися ендемічний зоб. Гормональна діяльність самої залози не порушується. На шиї з’являється опукле утворення, що провокує кашльові напади. Кашель у дітей лікується препаратами йоду і йодованими продуктами.

Медикаментозна терапія залежить від активності гормонів. Антитиреоїдні препарати знижують активність гормонів, прискорюють виведення йоду з організму. При цьому призначають Мерказоліл, Пропілтіоурацил. Тиреоїдні засоби, навпаки, заповнюють дефіцит відсутніх гормонів.

Йодовмісні ліки підвищують рівень йоду в організмі хворого. Лікування цими засобами застосовується на початкових етапах хвороби та під час підготовки до операції. Призначають такі ліки: Калію Йодид, Йодтирокс, Йодомарин, Йод-актив, Йод-баланс. При лікуванні вузлового зобу застосовують радіоактивний йод.

Показання до операції:

  • онкологічні захворювання;
  • кісти;
  • вузол більш 3 см;
  • аденома залози;
  • сильно збільшений зоб, який не піддається зменшенню лікарськими засобами.

Напади кашлю внаслідок механічного здавлення шиї залозою можна полегшити теплими напоями з медом або інжиром, трав’яними відварами, компресами, льодяниками. Лікування народними засобами проводиться в комплексі з медикаментозною терапією. Одними лише травами або напоями щитовидну залозу не вилікувати.

Незважаючи на невеликі розміри і вагу, щитовидка – один з найважливіших органів в організмі людини. Вона відповідає за роботу ЦНС, діяльність мозку, за імунітет, роботу дихальної та судинної систем.

Найчастіше ці явища викликані тим, що при деяких патологічних процесах відбувається розростання тканин. При відсутності терапії орган натискає на трахею, дихальні шляхи. В результаті організм сприймає це як присутність чужорідного предмету.

Кашель – реакція організму. При хворобах щитоподібної залози спостерігається сухий кашель, з першінням, деякі пацієнти скаржаться, що з’являється відчуття грудки в горлі. Практично завжди при зобі немає мокротиння.

Неприємний симптом посилюється при зміні положення тіла, при сильних фізичних навантаженнях. Тим, хто страждає захворюваннями щитовидки, важливо пам’ятати: навіть невелике першіння в горлі при патологіях може призвести до задишки.

Головне завдання лікарів – змусити орган працювати правильно, в результаті чого він зменшиться в розмірах. Відчуття задухи і кашель і щитовидна залоза – пов’язані поняття.

Для нормалізації стану залози, що викликає покашлювання, призначають:

  • медикаментозну терапію гормональними засобами;
  • лікування йодом;
  • видалення органу (повністю або частково), якщо консервативні методи безсилі.

Медикаменти

Лікування повинно бути спрямоване на зменшення розмірів щітовидки і придушення рефлекторного кашлю. Нормалізувати розміри залози можливо, якщо немає зобу.

У деяких випадках при замісній терапії ліки і гормони вводяться в саму залозу. Частіше це практикується при аутоімунних процесах, коли організм починає знищувати свої ж клітини. Іноді залоза виробляє занадто багато гормонів або занадто мало.

Кашель при зоб які симптоми і лікування

У будь-якому випадку шляхом правильного та коректного лікування необхідно змусити орган функціонувати правильно. І краще, якщо це зробить сам організм за допомогою препаратів, ніж це зробить замісна терапія.

Діагностика

Необхідно розуміти, що кашель і першіння виникає не просто так, а внаслідок патологічних процесів. При захворюваннях щитовидної залози він проявляється тому, що в організмі міститься недостатня кількість йоду, який потрібен для нормального виробництва гормонів.

Терапія цього патологічного процесу проводиться за допомогою різних методів. В основному призначаються основні та допоміжні засоби. До перших відносять лікарські препарати, які сприяють зменшенню самої щитовидки. Виписує їх і визначає тривалість лікування тільки лікар-ендокринолог.

Якщо прийом медикаментів ніяк не впливає на патологію, то фахівець приймає рішення про проведення оперативного втручання. Після операції на щитовидній залозі кашель може повністю припинитися.

Допоміжні засоби необхідні для того, щоб знизити чутливість рецепторів на ріст щитовидної залози. В цьому випадку використовують препарати, що виробляють заспокійливий ефект.

Щоб визначити причини виникнення неприємної симптоматики, необхідно провести ряд діагностичних процедур. Для цього потрібно звернутися до лікаря-ендокринолога. Він проведе консультацію з пацієнтом, призначить діагностику. До процедур щодо виявлення причин погіршення стану відносяться:

  • ТТГ т3 — тест на визначення кількості йоду, що надходить в організм;
  • УЗД щитовидної залози;
  • аналіз крові для визначення гормонального фону.

Для отримання більш точних результатів призначається МРТ. Коли діагностика завершена, лікар вивчає одержані відомості, аналізує їх. Після цього він робить висновки, призначає комплексне лікування захворювань.

Перш, ніж починати лікувати кашель, потрібно з’ясувати його природу. Спочатку потрібно звернутися до лікаря. Фахівець проведе опитування та огляд хворого, оцінить характер кашлю. Якщо буде з’ясовано, що кашель не пов’язаний із захворюваннями ЛОР органів, призначаються додаткові дослідження, які допомагають підтвердити або спростувати, що симптом викликаний проблемами з щитовидкою.

Діагностика кашлю включає:

  • УЗД щитовидки,
  • КТ, МРТ,
  • радіоактивна сканограма,
  • визначення гормонального рівня,
  • пункційна біопсія при підозрі на ракову пухлину.

Додатково може знадобитися УЗД органів малого тазу, ЕКГ, рентгенографія кісткових тканин.

Діагностика кашлю не основне завдання. Головне – виявити первинне захворювання. Для цього потрібно звернутися до ендокринолога. На прийомі фахівець проведе огляд, визначить характер скарг. Але не обійтися без додаткових обстежень:

  1. УЗД щитовидної залози, на яке направляють у першу чергу. Метод дозволяє побачити структуру органу, усі зміни та новоутворення. Але необхідно провести додаткові заходи, які дозволять виключити появи онкоутворень.
  2. Біопсії щитовидної залози. Процедура потрібна при виявленні вузлових включень.
  3. Аналізи крові на гормони.

Додатково можуть призначити МРТ, КТ, радіоактивну сканограмму щитовидки, аналіз на антитиреоїдні антитіла, а також супутні діагностичні заходи, наприклад, електрокардіограму, рентген.

Інші ознаки проблем зі щитовидкою

Захворювання залози внутрішньої секреції виявляється такою ознакою, як щитоподібний кашель. Про проблеми сигналізують та інші симптоми. Самі напади спочатку носять епізодичний характер. З часом вони стають регулярними.

Правильно розпізнати такий кашель допоможуть ознаки:

  • напади сильного задухи під час кашлю;
  • грудка і біль в горлі;
  • проблеми з проковтуванням їжі.

В домашніх умовах можна провести тест на йод, щоб визначити стан залози. Перед сном на руці малюють три різних смужки йодом: одна тонка і маленька, друга – трохи більше, третя – найдовша, шириною 1 см.

Кашель при зоб які симптоми і лікування

Якщо залоза сильно збільшена в розмірах, її можна побачити. Шия стає ширшою, спереду помітно виступає утворення. До цих ознак додаються симптоми серцевих захворювань: болі в області серця, тахікардія, аритмія (при гіпертиреозі).

Додаткові ознаки, пов’язані зі збільшенням щитовидної залози:

  • неуважність;
  • підвищена пітливість;
  • втрата ваги або ожиріння;
  • стомлюваність;
  • безсоння;
  • тремтіння пальців рук;
  • набряклість обличчя і суха шкіра;
  • погіршення пам’яті;
  • емоційна лабільність;
  • проблеми ШКТ;
  • депресивний стан;
  • випадання волосся;
  • головні болі;
  • зниження потенції;
  • порушення в роботі жіночої репродуктивної системи.

У чоловіків проглядається дифузний зоб. У крові хворого збільшується рівень тиреоїдних гормонів. Визначальною ознакою є витрішкуватість. Встановлюють характер захворювання в лікарні за допомогою УЗД, КТ, МРТ, сцинтиграфії, аналізів на гормони або пункції (біопсії).

При УЗД сканується залоза внутрішньої секреції, визначаються її розміри. Аналіз на гормони призначають, щоб перевірити, як працює заліза. Пункція робиться після УЗД, якщо виявлені вузли або є підозра на онкологічний процес.

Буває не тільки кашель при зоб – симптоми різні. Щоб точно розпізнати патологію, необхідно враховувати всі ознаки:

  1. При гіпотиреозі спостерігається не тільки кашель щитовидної залози, але і підвищення температури до 37,5°С. Це викликане надмірною виробленням гормонів, які впливають на терморегуляцію тіла.
  2. Гіпотермія, або зниження температури тіла до 36°С. Відбувається, якщо орган синтезує невелика кількість речовин.
  3. Один із симптомів – зміна рельєфу шиї, при якому зоб нагадує шишку. Найчастіше відбувається при тиреотоксикозі. Погіршується зовнішній вигляд, що може призвести до психологічних проблем.
  4. Викочування очних яблук. Є симптомом гіпертиреозу.
  5. Тремор. Тремтіння рук викликане тим, що надлишок гормонів негативно впливає на ЦНС. Це погіршує працездатність.
  6. Зниження маси тіла, що може бути викликано підвищеним виробленням тиреотропних гормонів. При цьому підвищується швидкість метаболізму, що і призводить до спалювання жирового прошарку.
  7. Задишка. З’являється в результаті компресії нижніх дихальних шляхів щитовидкою.
  8. Відсутність менструації, що може бути через нестачу або надлишок гормонів. Без корекції жінка не зможе завагітніти.
  9. Рідкий кал. З’являється в результаті збоїв в роботі печінки.
  10. Тахікардія і серцева недостатність, які розвиваються на останніх стадіях процесу.
  11. Безпліддя. Причина – відсутність менструації у жінок, зміна стану сперматозоїдів у чоловіків. На початковому етапі розвитку можуть знизитися потенція, лібідо, апетит.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code